До люблінських шкіл та садочків ходить близько 2 тисяч дітей українських біженців. Місто докладає максимум зусиль, аби полегшити їхню адаптацію. Заради цієї мети воно заручилося підтримкою дитячого фонду ЮНІСЕФ, повідомляє kurierlubelski.pl.
Фонд виділив на дітей більше 8 мільйонів злотих
ЮНІСЕФ та Люблінське воєводство підписали угоди, які спрощують професійний супровід учнів та дошкільнят, їхніх батьків (опікунів) та працівників навчальних закладів.
"Присутність перекладачів, психологів та асистентів є важливою формою допомоги, яка полегшує навчання та роботу в нових обставинах", — каже Маріуш Банах, заступник мера міста Люблін з питань освіти та виховання.
20 шкіл та садочків змогли працевлаштувати 41 помічника.
Загалом дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ надав фінансову та матеріальну підтримку на суму понад 8,3 млн. злотих. Ці гроші мають спрямувати не лише на українських дітей, але й на польських.
Через пережитий стрес діти втрачають елементарні навички, - психологи
24 психологи з "Польського міграційного форуму" надають безкоштовну психологічну підтримку біженцям з України. Особливо гостру потребу в цьому відчувають діти. Адже до пережитого досвіду війни додаються проблеми адаптації в чужому середовищі.
Фонд "Польський міграційний форум" надає психологічну допомогу біженцям з України з 2014 року. Кількість звернень особливо збільшилася після 24 лютого, пише interia.pl. В організації кажуть, що потреба в такій допомозі велика. У багатьох випадках лише зараз, через кілька місяців після прибуття до Польщі, біженці можуть розповісти про свої травми.
Зараз команда психологів складається з 24 осіб. Окрім індивідуальної терапії, біженці працюють в групах, мають майстер-класи для підлітків і батьків.
Нічне нетримання сечі, жахіття, кусання нігтів, іноді майже до кісток, висмикування волосся, вій, брів – це лише частина фізіологічних реакцій, які з’являються у дітей після травми, кажуть у фонді "Польський міграційний форум".
Ще одна поширена реакція – регресія навичок.
"Дитина могла сама їсти, одягати черевики, шкарпетки – а тепер не може, і батьки нервують, – пояснює психолог Марта Пєгат-Качмарчик. - У старших дітей виникають труднощі в емоційній сфері. Вони швидко нервують через дрібниці, їм важко заспокоїтися, вони гіперчутливі до нейтральних подразників".
Також, за словами психологині, діти, які пішли до польської школи, мають справу з новою для себе мовою, їм важко зосередитися, виникають проблеми з пам'яттю. Як наслідок — погані оцінки.
