Вінничанин Костянтин Гуменюк — головний хірург Збройних сил України. Війна застала полковника медичної служби на Сході, де він перебував у відрядженні, і відтоді на його операційний стіл щодня потрапляють десятки бійців, більшість з них має вкрай важкі поранення.
"Війна рф проти України з 24 лютого поділила життя всіх українців на до та після, — каже "Експресу" 48-річний лікар. — Після підступних ракетних обстрілів штабу ООС уже за двадцять хвилин у мобільний шпиталь почали надходити військовослужбовці з множинними вогнепальними осколковими пораненнями, відривами кінцівок. Були і перші втрати, так звані 200, коли, на жаль, військові хірурги та анестезіологи вже безсилі.
Ми відразу отримали дані, що таких ударів завдано по багатьох містах. Усі військові мобільні госпіталі та військово-медичні клінічні центри по всій країні почали приймати наших воїнів.
Щодня я бачу поранених. У реанімаційних відділеннях — найважчі пацієнти, з множинними ушкодженнями тулуба, кінцівок, на штучній вентиляції легень, багатьом виконують переливання крові.
Тут важливий чинник "золотої години". Тобто якщо пораненого доставляють у госпіталь протягом години з моменту поранення, то відсоток виживання дуже високий. Якщо це 2 — 4 години після поранення, відсоток летальності збільшується. Кожний військовий хірург має вказівку — ми боремося за наших героїв до останку. У нас немає поняття "безнадійний"".
— Чи характер поранень у військовослужбовців свідчить про застосування ворогом забороненої зброї?
— Якщо порівнювати із 2014 роком, то поранених та, відповідно, оперативних втручань у рази більше. У багатьох вогнепальні осколкові ураження органів грудної та черевної порожнини, черепа, кінцівок — буває, все тіло понівечене металевими осколками. Довелось бачити і поранення від використання експансивних куль та фосфорних снарядів, які заборонені Женевською конвенцією. Та ворога це не спиняє. Наприклад, експансивні кулі мають високу кінетичну енергію та руйнівну дію, у разі влучення в незахищене тіло завдають великих ушкоджень тканин, тому цей вид боєприпасів визнано негуманним. Такі кулі росіяни використовували у Сирії, тепер — і в Україні.
Після поранення цими кулями оперативні втручання даються вкрай важко, адже уражено багато органів, а отже, летальність висока. Проте маємо приклади, коли ми рятували таких пацієнтів навіть після поранення у черевну порожнину.
Після поранення цими кулями оперативні втручання даються вкрай важко, адже уражено багато органів, а отже, летальність висока.
Поранення фосфорними снарядами спричиняють опіки, з рани виділяється білуватий дим. Це дуже небезпечно, людина може мати легкі поранення, але загинути від отруєння випарами фосфору. В жодному разі хірург, який надає допомогу, не може працювати без засобів захисту. Для операції у таких випадках потрібна велика кількість води. Ні в якому разі не використовувати перекис водню, тому що це призведе ще до більшого горіння. У минулі роки використання фосфорних снарядів практично не було, спостерігаємо це тільки тепер.
— Чи доводиться військовим хірургам рятувати дітей?
— Моїм колегам — так. Днями у Лисичанську вороги обстріляли "Градами" будинок, постраждала родина. Дитина, якій не було двох років, дістала проникне поранення у живіт. У Лисичанську її оперували, перевезли у Краматорськ. Та, на жаль, там вона померла. У чому винне це янголя?!
— Що вас як людину, яка чи не щодня стикається зі смертю, найбільше вразило останнім часом?
— Мужність, витривалість та сила духу наших бійців. Знаєте, щоразу, вдивляючись в очі наших поранених бійців, — а вони без рук та ніг, з понівеченими тілами, — я бачу такий героїзм, якого ніколи раніше не помічав. Я ще не бачив чоловічих сліз від болю ран, втрати кінцівок. Зате я бачив їхні сльози через втрату побратимів. І я щодня бачу бажання якнайшвидше повернутися у стрій та мстити ворогові...
Вікторія ТРУДЬКО
