31-річний Артур Пройдаков родом із міста Кадіївки на Луганщині. У 2014 році після початку бойових дій переїхав звідти у Ромни, згодом — до Києва, а тепер перебрався на Івано-Франківщину.
"На другий день повномасштабного вторгнення росії в Україну я із сім’єю виїхав зі столиці до Коломиї, де мешкають батьки дружини, — розповідає Артур Пройдаков. — Уже на новому місці подумав, як можу допомогти, якщо я не на передовій зі зброєю в руках і не в теробороні, де немає вільних місць. Так з’явилася ідея відкрити курси української мови для переселенців. Хотілось бути корисним завдяки тим вмінням та знанням, якими володію".
З цією ідеєю вчитель звернувся до представників коломийської міськради, разом з очільниками молодіжної ради міста провів промокампанію і запустив курси. Тож тепер Артур працює вчителем української мови у своїй київській школі (щоправда, у режимі онлайн), а після уроків навчає української переселенців.
"Уже провели чотири заняття, — провадить далі педагог. — Якщо на першому бу-ло близько 20 осіб, то на останньому — понад 30. Вікова категорія — 25+. Це переселенці зі Слов’янська, Харківщини, Чернігівщини, Києва і Дніпра".
Заняття відбуваються у міській бібліотеці двічі на тиждень — у середу та суботу. Якщо охочих побільшає, то педагог планує залучати до курсів своїх колег у режимі онлайн.
До речі, Артур до 2014 року був російськомовним. Що ж змусило його перейти на солов’їну?
"Два фактори, — каже чоловік. — Перший — за спеціальністю я український філолог. Тож подумав, що не варто застосовувати подвійні стандарти: на роботі спілкуватися однією мовою, а поза нею — іншою. Це неправильно. Другий фактор — війна. У 2014 році я виїхав з Кадіївки на Сумщину, в Ромни, де опинився в україномовному середовищі, й зрозумів, що маю спілкуватися тільки державною. Для мене це — вияв проукраїнської позиції. Хочу, щоб мій приклад наслідували інші".
У Ромнах чоловік шість років працював у школі ?1 (тепер це ліцей імені Петра Калнишевського) вчителем української мови та літератури. У 2020-му перебрався до Києва, де влаштувався в одну з приватних шкіл. Брав участь у різних проектах та конкурсах. Так, минулого року Артур Пройдаков став володарем звання "Вчитель року".
"Для мене ця перемога була неочікуваною, — признається мій співрозмовник. — І досі відчуваю певну відповідальність, адже маю нести високі ідеї та демонструвати, що не випадково став найкращим..."
Артур каже, що після перемоги України над ворогом обов’язково повернеться на Луганщину. В рідне місто, яке нині в окупації. Хоче розбудовувати там систему української освіти. Наразі ж провадить курси для переселенців і дає таку ось пораду тим, хто боїться переходити на українську мову. "Передовсім не слід боятися припуститися помилки, — каже Артур Пройдаков. — Ніхто з вас не насміхатиметься. Опановувати мову можна поступово: спочатку — окремі слова, далі — фрази. Причому практикуватися слід скрізь. Зокрема, у громадських місцях, у магазинах чи кафе. З часом будете говорити українською бездоганно!"
