26-річний Олексій Новіков виграв змагання "Ігри гігантів" в англійському Лідсі, виборовши титул найсильнішої людини Європи. А перед цими змаганнями Олексій Новіков був у США на легендарному змаганні "Арнольд класік", де здобув срібну медаль й встановив рекорд світу у підійманні над головою однією рукою 125-кілограмової гантелі. За 90 секунд він сім разів зафіксував цей снаряд на витягнутій руці над головою.
"Війна мене застала у Польщі — я виробляв візу в Америку на змагання "Арнольд класік", — розповідає Олексій. — З Польщі полетів до Штатів — представляти Україну. Хоча, скажу вам чесно, мені "по барабану" були і ці змагання, і чемпіонат Європи. Я взагалі не хотів змагатися. Уперше в житті було лінь щось робити. Однак знайшов у собі сили зібрати волю у кулак..."
— Яку мотивацію для себе знайшли?
— Подумав, що призові від змагань, а вони чималі, можу перерахувати на українську армію. Це мене й мотивувало. Я знав, що чим вище місце посяду на "Арнольді", тим більше коштів зможу надіслати нашим ЗСУ...
— Скільки вдалося заробити?
— 25 тисяч доларів, до них ми додали ще 80 тисяч доларів, які мені вдалося отримати від Арнольда Шварценеггера. За ці гроші закупили каски, бронежилети, тепловізори й дрони для української армії.
— Опісля змагань ви повернулись в Україну?
— Так. І тут вступив у лави спецпризначенців — адже хочу йти вперед і знищувати ворога. Це абсолютно нова для мене "професія", але нові реалії вимагають діяти саме так.
— Далі були змагання "Iгри гігантів". До них встигали підготуватись, зважаючи на всі ці нові реалії?
— Зовсім ні. Дехто вважає, що військова служба допомагає мені поліпшити фізичну готовність перед змаганням. Насправді це не так. До Великої Британії я взагалі поїхав із сильним болем у колінах — через навантаження на службі. Перед турніром втратив аж 10 кілограмів — харчуватися належним чином не було можливості. А для стронгменів це дуже важливо.
"ПЕРЕД ЗМАГАННЯМИ ПОБАЧИВ КАДРИ З БУЧІ ТА ІРПІНЯ"
— На цих змаганнях ви перемогли у двох вправах із п’яти та з 52-ма підсумковими балами. Ви на чотири очки обійшли віцечемпіона шотландця Люка Столтмена та на 14,5 бала — грузина Костянтина Джанашію, якому дісталася бронза. Що було вашим емоційним допінгом на цих змаганнях?
— Перед турніром побачив кадри з Бучі та Ірпіня. Трагедія була дуже близько до мого дому, за якихось 40 кілометрів... Напередодні змагань перед моїми очима постійно стояли світлини закатованих невинних земляків. Вони надавали мені злості. Я хотів помститись за Україну. Я хотів перемогти для України, для кожного захисника, який ціною власного життя боронить мою країну. Після перемоги я вийшов з мікрофоном до публіки й розповів їм про всі ті жахіття, які сьогодні відбуваються в Україні. Ми разом вшанували хвилиною мовчання пам’ять українців, які загинули внаслідок загарбницьких дій росіян.
— Ті люди, за вашими відчуттями, розуміють наше горе?
— Так, їхня підтримка була шаленою. Сам Арнольд Шварценеггер багато розпитував про події в Україні, висловив свою підтримку, сказав, що дуже переживає за український народ.
— Що б хотіли сказати всім українцям?
— Я вважаю, що Україна — найкраща країна у світі. І найсильніша! Я багато подорожую, але хочу жити саме тут. Ми обов’язково переможемо. Ми будемо найквітучішою країною на планеті. Я вам це обіцяю. Слава Україні!
