Декілька тисяч порцій їжі за добу готують для переселенців лише в одному з наметів волонтерської кухні на вокзалі. Раніше тут зупинялися люди, які втікали з-під обстрілів у більш безпечні місця на Західній Україні чи за кордоном. А за останні декілька тижнів тут з’явилася нова категорія відвідувачів — не біженці, а поверненці.
...Підходжу до одного з наметів волонтерської кухні. "Ми працюємо цілодобово, — розповідає Олена, координаторка кухні, роботу якої фінансує американська фірма. — За день видаємо приблизно 5 тисяч порцій їжі: булгур з тефтелями, картоплю з куркою, гречку з котлетою, овочі на пару з м’ясом..." А ще тут пропонують чай, каву, канапки, фрукти, випічку.
"Покажіть, будь ласка, прописку в паспорті", — просить один із волонтерів кожного, хто підходить за їжею.
"Я з Харкова, — каже 49-річний Захар. — Живу наразі в школі разом із ще чотирма десятками переселенців". На вокзал чоловік прийшов, аби поцікавитись, чи є квитки на рейс до рідного міста, адже він хоче повернутись додому. Там, на щастя, вцілів його будинок. На волонтерській кухні вирішив підкріпитись.
Підходжу до жінки, яка саме поїла. "Я з Луганської області, селище Привілля, — знайомлюся з 53-річною пані Валентиною. — Виїхала звідти евакуаційним поїздом 7 квітня. Через бомбардування там нічого немає: ні світла, ні газу, ні води... Не знаю, чи дім уцілів, бо й зв’язку нема, тож не можу додзвонитися до сусідів".
Жінка мешкає у притулку, а на вокзал приходить харчуватися і щоразу дякує волонтерам, що забезпечують гарячою їжею.
Тим часом я прямую до окремої кімнати на вокзалі, де щодня перебуває приблизно сто жінок із дітьми. Підходжу до розкладених на підлозі матраців з подушками й ковдрами, на одному відпочиває жінка з 18-річною донькою — повертаються з Чернівців до Дніпра. 37-літня Тетяна — вагітна. "Сюди їхали сидячи, втомились, тож раді, що можна полежати й відпочити, очікуючи на наступний потяг, який прибуде о 7-й вечора", — каже вона.
Тетяна з донькою чекають на поїзд до Дніпра. Там жінка планує народжувати.
Зауважую молоду жінку, яка ногою гойдає візочок, у ньому мирно спить її 8-місячна донечка. Старший син пішов пострибати на батуті. "Виїжджаємо з Кривого Рогу до Польщі саме через нього, адже останні три ночі не спав через постійну канонаду обстрілів і гуркіт літаків, — пояснює 30-річна Олена. — Він дуже наляканий. Та й мені працювати важко через весь цей жах".
Неподалік на стільцях із втомленим виглядом сидять 67-річна пані Ольга з донькою і 12-літнім онуком Артемом. "19 березня ми виїхали з Харкова до Польщі, — каже 40-річна Аліна. — Два місяці тинялись різними містами й селами, але так і не знайшли сталого помешкання, вільного житла там майже не залишилось. Дуже втомилися. Вирішили повернутись в Україну, хоч батько каже, що продуктів у харківських магазинах дуже мало, ще й ціни високі..."
"Хочу додому, там дідо чекає і друзі", — додає Артем.
А неподалік на вечірній потяг до Одеси з восьмої ранку чекає 34-літня Марина з трьома дітками, їм — 1, 10 і 15 років. "Повертаємось з Німеччини, де жили в дуже поганих умовах, — зітхає. — Не змогла більше витримати на чужині, їдемо до рідного міста, попри те, що там досі неспокійно. Вдома найкраще!" До кімнати матері та дитини з чистими комплектами постільної білизни заходить волонтерка Ольга Служинська, плануючи перестелити матраци, аби підготувати для нових відвідувачок. Їй важко стримувати сльози, згадуючи страшні історії жінок, яким тут надали прихисток від початку повномасштабного вторгнення.
"Ніколи не забуду молоду киянку, яка в шоковому стані так міцно притискала до себе голеньке чотиримісячне дитя, загорнуте в покривало, що не могла розтиснути руки", — ділиться пані Ольга. Ще згадує про 15-х голодних дітей, яких з Дніпра вивезла мати, вони не могли дочекатися, поки розігріють їжу. Просили добавки...
Пані Ольга переконана, що кожен українець повинен докластись до перемоги, не можна стояти осторонь. І радіє, що все більше й більще людей повертаються — бо хіба може бути десь так добре, як удома?
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
