"Напередодні вторгнення я перебував у навчальному центрі Старичі на Львівщині, вчився стріляти з протитанкового ракетного комплексу Javelin, — розповідає Олександр Петлінський. — Американці залишили нам тренувальний засіб, макети в повному масштабі й пускові установки. На справжній зброї ми не могли працювати, бо випуск кожної ракети коштує приблизно 80 тисяч доларів. Я освоїв Javelin за дуже короткий термін".
За словами Олександра, Javelin важить приблизно 40 кілограмів, ракета — 30 кг. Пряме призначення такої зброї — знищення броньованої техніки ворога, тобто танків, гаубиць, самохідних артустановок. Також — укріплень на землі й ще деяких літальних об’єктів, що переміщуються на низькій висоті та швидкості, — гелікоптерів або БПЛА. Щоб ефективно "відпрацювати" з "Джавеліна", насамперед слід знайти ціль, опісля запрограмувати на спеціальному моніторі траєкторію ракети.
...24 лютого Олександр Петлінський вирушив із навчального центру в Запорізьку область. До березня воював із гранатометом. І щоразу телефонував командиру з одним питанням: "Коли буде Javelin?" Урешті-решт домігся свого — отримав установку й три пробні ракети.
"Того дня на околиці села почався бій. І я побачив, як за два з половиною кілометри вийшов танк Т-72, за ним інший, потім — БМП-3, — пригадує боєць. — Відстань дозволяла застосувати Javelin. Я відразу ж запустив установку, після того навів її на танк і зробив постріл. Ракета красиво влучила у моторний відсік танка, пролунав феєричний вибух, з люків аж полум’я пішло! Екіпаж було знищено.
Потім я попросив у напарника ще одну ракету та навів на БМБ-3. Здетонував боєкомплект — ціль була знищена. Вцілілий танк відійшов, а до нас наблизився МТЛБ — броньований гусеничний тягач із зенітно-артилерійською установкою. Ще одна ракета — і теж влучно! Між першим та третім запуском минуло хвилин десять".
Після пострілів Олександр та його побратим вирушили у сусіднє село за резервними трьома ракетами. Приблизно через годину наш герой зумів знову поцілити в три одиниці техніки.
"Аби зробити перший постріл, після того, як включив Javelin, треба почекати, коли охолоне тепловізійна головка, — каже Олександр. — Це займає хвилину-півтори. Другий та наступні постріли можна робити за 30 секунд. Тому я включив Javelin заздалегідь і побачив, як висувається нова техніка окупантів, до неї було не більш як два кілометри. Спочатку я знищив БМП-3. Тоді чую, командир кричить: "Саня, БТР!" Оглядаюсь — а він за метрів двісті від нас! Екіпаж стріляв по бійцях з кулемета.
Скрізь — крики, вогонь. Ворог побачив, що на позиції стоїть мій позашляховик з відчиненими дверима ззаду. Я саме брав ракету. БТР розвернувся і спрямував вогонь на мене. Але я зумів швидко сховатись. Коли водій БТР пішов на коло, щоб зробити нові постріли, я встиг запустити установку, охолодити її, забити координати й випустити в нього ракету. Підбив його. Екіпаж утік у село..."
Іншого дня, коли боєць заступив на чергування, з сусідньої посадки виїхав ворожий ГАЗ. А за ним — російська військова техніка.
"Прямо з позиції ми з напарником почали робити пуски. Спочатку спалахнули БМП-3, тоді — танк, останньою — БТР. Усі знищені цілі підтверджені командуванням та іншими бійцями", — каже Олександр Петлінський.
Якось позицію, де він служить, відвідали американські журналісти, які відслідковують використання зброї Javelin у гарячих точках України.
"Вони були вражені: американські військові ніколи так успішно, за такий короткий час не застосовували "Джавелін" для знищення техніки противника. Тож мене стали називати світовим рекордсменом, — каже співрозмовник. — Навіть президент США Байден у своєму виступі назвав мене українським героєм, не приховуючи свого захоплення. Мені приємно, звісно".
Нещодавно Володимир Зеленський нагородив Олександра Петлінського орденом "За мужність ІІІ ступеня".
Вдома на рекордсмена зі стрільби з протитанкового ракетного комплексу Javelin чекають дружина і 4-річний син. Боєць додає: після перемоги вони з коханою обов’язково народять донечку, яка носитиме ім’я Джавеліна.
Вікторія ТРУДЬКО
