"Микита змалечку мріяв захищати права людей, саме тому обрав спеціальність прокурора в Харківському юридичному університеті. Коли почалося повномасштабне вторгнення, син повернувся у Вільхівку, адже навчальний процес зупинили. Село окупували ворожі війська, — розповідає газеті "Експрес" мати полоненого Тетяна Шкрябіна. — Ми кілька днів з погреба не виходили, бо обстріли не вщухали. Але 29 березня син зважився погодувати курей. На подвір’ї його схопили окупанти і вивезли у Бєлгородську область. Відтоді сина я не бачила".
Микита формально перебуває в академічній відпустці. Таке рішення керівництво університету прийняло, щоб третьокурсник не втратив можливості продовжити навчання щойно повернеться з російської неволі.
"Від самого початку ми включилися в епопею зі звільнення Микити, — розповідає Юрій Барабаш, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Харківського національного юридичного університету. — Спільними зусиллями знайшли в Росії адвоката. Він написав заяви у всі компетентні органи й подав відповідні позови. Спочатку Міноборони країни-окупантки не заперечувало факту утримання Микити на своїй території. Мовляв, він протидіяв проведенню їхньої "спеціальної військової операції". На запитання, які саме закони студент порушив, приходили відписки".
За словами Юрія Барабаша, спершу військова прокуратура РФ відмовлялася надати адвокатові будь-яку інформацію про Микиту Шкрябіна. "Далі почалась судова тяганина зі скаргою на незаконні дії прокуратури. Російський суд першої інстанції ухвалив феноменальне рішення: оскільки проти Микити кримінальної справи не порушено, то на нього не поширюється право на захист і звернення до суду. Тобто він абсолютно безправний. Все це супроводжувалось десятками звернень до Міжнародного Червоного Хреста, комісії ООН, до уповноваженого з прав людини України. Зрештою, апеляційний суд країни-агресорки залишив рішення першої інстанції в силі.
А нещодавно адвокат отримав листа від уповноваженого з прав людини РФ, що Шкрябіна утримують у полоні, бо він нібито комбатант. Мовляв, на нього поширюється дія Женевської конвенції з прав людини, і він може бути звільнений після закінчення воєнних дій. Але де саме утримують Микиту, окупанти приховують.
