Українська версія тексту представлена нижче.
- Zastanawiałam się, czy uciekać z rodziną z Ukrainy do dnia, w którym przed naszym domem eksplodowała bomba – mówiła Julija, jedna z uchodźczyń, która w ramach programu pomocy pieniężnej Polskiego Centrum Pomocy Międzynarodowej (PCPM), otrzymała wsparcie fundacji. Dzięki projektowi PCPM finansowanemu przez amerykańską organizację Care w połowie maja pracownicy fundacji prowadzili zapisy do projektu w Białymstoku. W ciągu zaledwie dwóch dni udało się do niego zapisać ponad 200 rodzinom z Ukrainy.
Rejestracje odbywały się w jednej z białostockich organizacji pomocy uchodźcom – Fundacji Dialog, prowadzonej przez Michała Gawła. Organizacja pozarządowa od lat pomaga uchodźcom z wielu państw i wielu narodowości. Do 24 lutego 2022 pracującym w fundacji udawało się udzielać wsparcia indywidualnie każdej rodzinie.
Od czasu rosyjskiej inwazji na Ukrainę, liczba ludzi potrzebujących pomocy lawinowo wzrosła, utrudniając pomoc bezpośrednią. - Pomimo ogromnej liczby osób chcących skorzystać z naszej pomocy, wciąż staramy się, by każdy proszący o wsparcie był dalej indywidualnie traktowany, a nie jak na taśmie produkcyjnej. Chcemy każdą rodzinę poznać, porozmawiać z nimi nieco dłużej niż dwie minuty – mówiła asystentka cudzoziemców Julija Kościna.
Pytana o wyzwania, z jakimi na co dzień się spotyka, pracowniczka Dialogu wskazała na wielowątkowość pomocy. - Nie sztuką jest rozdać pewną pulę pieniędzy czy paczki żywnościowe, sztuką jest pomóc na dłuższą metę. Ze znalezieniem pracy, zidentyfikowaniem problemów, dlaczego dana osoba nie jest w stanie znaleźć zatrudnienia, jakie są jej potrzeby, czy uda się takiej osobie stanąć na nogi pod względem finansowym i po jakimś czasie? – pytała.
Trauma utrudnia odnalezienie się w nowym domu
W rozmowie Julija wskazała na kłopoty natury psychologicznej wśród ukraińskich uchodźców. - Są straumatyzowani i wykazują postresową bezradność – stwierdziła. Jak podkreśliła, ona sama i inne pracujące w fundacji asystentki spotykają się z podobnymi problemami; podopieczni nawet po dokładnym wytłumaczeniu tego, w jaki sposób szukać w Polsce pracy, bądź pomocy w napisaniu odpowiedniego życiorysu, wracają z pustymi rękami.
- Gdy taka osoba przychodzi następnego dnia i pytam się, 'czy wysłała Pani/Pan CV', ta odpowiada, że nie, nie była w stanie, bo czują jakąś wewnętrzną pustkę – opisywała. - Według mnie to takie postresowe zachowanie, dlatego czasem wolę im bezpośrednio asystować, bo jak przy mnie wyśle maila w odpowiedzi na ofertę pracy, to wyśle. Gdy wyjdzie, nie mam takiej pewności – dodała, wskazując, że dla osób potrzebujących wsparcia w kryzysie psychicznym Fundacja zapewnia psychologa dla dorosłych i dzieci w języku ukraińskim i rosyjskim.
Podczas wywiadu z pierwszą rozmówczynią na korytarzu siedziby białostockiej organizacji potrzebujący licznie gromadzą się i czekają w kolejce do rejestracji do programu wsparcia finansowego PCPM. Słychać gwarne rozmowy, w pokoju nad zapisami pracuje zespół PCPM, podczas gdy kolejna rodzina wychodzi uśmiechnięta z kopią złożonego wniosku.
W międzyczasie, inna asystentka cudzoziemców w Dialogu - Marina - opowiada o potrzebach osób uciekających przed wojną z Ukrainy. To między innymi mieszkania i nauka języka polskiego. - Współpracujemy z Politechniką Białostocką. Wykładowcy na uczelni nieodpłatnie prowadzą tam zajęcia dla Ukraińców i Ukrainek. Zapisane jest u nas już ponad 800 osób – powiedziała, dodając, że zajęcia z polskiego dla dzieci prowadzone są już bezpośrednio na miejscu w siedzibie organizacji.
Marina sama przyjechała do Polski z Czeczenii w 2005 roku, doskonale wie, z jakimi problemami na obczyźnie spotykają się ludzie zmuszeni do ucieczki z własnej ojczyzny. - Jednego dnia wykonałam pięćdziesiąt telefonów, by wynająć mieszkanie na wolnym rynku dla jednego z naszych podopiecznych. Wszyscy odmówili. Najemcy boją się, że cudzoziemcy nie będą płacić, a w konsekwencji nie będą chcieli się wyprowadzić – mówiła pracowniczka fundacji.
"Najbardziej potrzebują pracy"
Spojrzenie z jeszcze innej perspektywy nakreśliła trzecia asystentka cudzoziemców w Dialogu – Ania. Jak opowiada, pracę w organizacji zaczęła w marcu, a niedługo wcześniej wyjechała z Białorusi z powodu opresyjnego reżimu, jaki panuje w jej ojczyźnie.
- Ludzie, którzy do nas przychodzą, najbardziej potrzebują pracy, to jest najważniejsze. Jak jest praca, to można wynająć mieszkanie, pieniądze, można samemu zacząć załatwianie spraw – mówiła. - Praca pomaga też w nauce polskiego. Sama jestem tu od początku roku, nigdy nie uczyłam się języka polskiego. W pracy minęły dwa miesiące i już jakoś rozmawiam po polsku. Język będzie, kiedy będzie praca, bo w pracy codziennie będą słyszeli ten język, będą z niego korzystać – wskazała.
O wyzwaniach fundacji w dobie kryzysu w Ukrainie opowiadał także jej prezes Michał Gaweł. - Nam najlepiej wychodzi praca na miejscu. Nie mamy doświadczenia pracy 'na zewnątrz', dlatego też nawiązaliśmy współpracę z PCPM. Szukaliście miejsc dla osób uciekających z Ukrainy, my szukaliśmy takich osób, co było dla nas trudne – mówił.
- Mamy w swoim zasobie na terenie miasta dom, w którym tymczasowo mieszkają potrzebujący. Mamy też dwadzieścia sześć tzw. mieszkań wspieranych, placówkę opiekuńczo-wychowawcą "Dom Powrotu" – wymieniał. - Osób potrzebujących mamy teraz sporo, około dwustu. Część z nich czasowo mieszka u osób prywatnych, po prostu u znajomych w mieszkaniach. Część pracowników także przyjęła uchodźców – opisywał.
Kolejnym z punktów, o których mówił prezes, było zatrudnienie socjalne. - Jedna z pań, która trafiła do nas dzięki PCPM, znajdzie zatrudnienie w naszym Centrum Integracji Społecznej – powiedział. - Jesteśmy także współorganizatorami inicjatywy infolinii dla Ukraińców, prawnicyukrainie.pl, realizowanej przez krajową Izbę Radców Prawnych – dodał.
Mąż w obronie terytorialnej, żona w Białymstoku
Wśród podopiecznych Dialogu, którzy otrzymali wsparcie finansowe PCPM, jest Bogdana z córką Kwiatosławą ze Lwowa. Dotarły do Polski na początku marca, przekraczając granicę najpierw z Węgrami, następnie ze Słowacją.
- Na początku wojny obawiałam się, że od północy Ukrainę może także zaatakować Białoruś. Uznałam, że bezpieczniej będzie się wydostać z kraju przez Węgry - mówiła. Bohdana z córeczką jechała samochodem z koleżankami do Polski dwa dni. - Jedna z nich miała znajomych w Białymstoku, dlatego tutaj przyjechałyśmy. Droga była bardzo ciężka dla dzieci. Były naprawdę niespokojne – relacjonowała.
Mąż Bogdany został w Ukrainie, walczy w obronie terytorialnej. - Kontaktujemy się z nim codziennie – powiedziała. Lwowianka, która sama z zawodu jest księgową, choć zapewnia, że mogłaby chwycić się każdej pracy. - Kwiatosława ma dwa i pół roku. Gdy uda mi się posłać małą do żłobka, albo przedszkola, będę mogła swobodnie pracować, wiedząc, że Kwiatka jest bezpieczna – tłumaczyła Bogdana. Rozmówczyni na pytanie o zakończenie wojny, odparła: - Wysyłam w kosmos swoje myśli i prośby, by ta wojna się skończyła jak najszybciej i wierzę w to, że nasze wojsko nas obroni.
Pracująca w Dialogu Olga Marszałek prowadzi do innego wielorodzinnego domu fundacji dla uchodźców. Na ścianach w korytarzu ośrodka wiszą plakaty z przepisami kulinarnymi najróżniejszych kultur; z holu widać wspólną kuchnię, z której podopieczni fundacji mogą korzystać. Jedną z nich jest Julija z mężem i trójką dzieci z miasta Łozowa w obwodzie charkowskim na wschodzie Ukrainy.
- Gdy Rosja napadła Ukrainę, zastanawiałam się, czy uciekać z rodziną z Ukrainy aż do dnia, w którym przed naszym domem eksplodowała bomba – relacjonowała. Jak opisuje, w miasteczku zebrało się około 10 osób, które opuściły miasto z pomocą wolontariuszy. Najpierw udali się do Światogorska w obwodzie donieckim, gdzie przenocowali.
- Ta trasa była ciężka, po drodze widzieliśmy, jak spadają rakiety, słyszeliśmy eksplozje - opisywała. Kolejno rodzina pojechała do Lwowa autokarem, gdzie również zostali na noc. Był to ostatni przystanek w Ukrainie. Następnego dnia Julija i Serhij wraz z 14-letnim Aleksandrem, 12-letnim Artiomem i 4-letnią Alisą wyruszyli do Warszawy, gdzie wszyscy skorzystali z Centrum Tranzytowego PCPM przy dworcu Wschodnim.
- Pamiętam jak duże wrażenie zrobiły na mnie rozmiary tego miejsca. Wspominam je jako naprawdę czyste, byłam miło zaskoczona. W szczególności tym, jak życzliwi, pomocni i uprzejmi ludzie tam pracują – relacjonowała. Kolejnego dnia rodzina wyjechała do Białegostoku, gdzie do dziś przebywają w ośrodku tymczasowym fundacji Dialog.
- Teraz ważne jest, by dzieci poszły do szkoły, zaczęły uczyć się języka polskiego, a my z mężem żebyśmy mogli podjąć jakąś pracę – mówiła Julija. Na koniec rozmowy pytana, czy będą chcieli wrócić do ojczyzny, kiedy wojna się zakończy, odparła - dom, jest dom. Zostawiliśmy tam dziadków i część rodziny, bliskich; czas pokaże, co będzie dalej.
Rozmawiał: Stanisław Ajewski (PCPM). Możesz wesprzeć wsparcie PCPM dla Ukraińców przez stronę pcpm.org.pl/ukraina
Минуло три місяці з початку війни в Україні. Фонд PCPM надає медичну допомогу, транспортування, евакуацію та інші форми підтримки з самого початку конфлікту
Минуло три місяці, як Росія напала на Україну. Через триваючі бойові дії в окупованій країні лише до Польщі прибуло понад 3,3 мільйона біженців, переважна більшість з яких були жінки та діти. З першого дня конфлікту Польський фонд міжнародної допомоги (PCPM) надає допомогу нужденним як у Польщі, так і в самій Україні, де кількість внутрішніх переселенців оцінюється у 7,7 мільйонів осіб.
Завдяки досвіду надання допомоги в Україні з 2014 року, фонд зміг практично одразу запровадити процедури надання допомоги. PCPM здійснює низку заходів для України та біженців. До них належать:
- запуск постійного збору коштів на допомогу українцям на pcpm.org.pl/ukraina
- відправка періодичних транспортів з гуманітарною допомогою в Україну, у тому числі: санітарія, медичне обладнання, продукти харчування
- програма екстреного працевлаштування вчителів та перекладачів з України Програма «Готівка за роботу».
- дві програми, започатковані спільно з американською організацією CARE та Норвезькою радою у справах біженців (NRC) - Багатоцільова програма грошової допомоги (MPCAP) та Програма цільової грошової допомоги (TCAP). Другий проект призначений для непрацездатних біженців (вагітних жінок, з маленькими дітьми, інвалідів та їх опікунів, пенсіонерів старше 60 років).
- у партнерстві з організацією NRC веде транзитний пункт для біженців з України на Варшавському Східному вокзалі, куди щодня прибуває кілька сотень людей, а кілька десятків отримують медичну допомогу.
- запуск двох учбово-творчих центрів PCPM (CEK) для матерів з дітьми з України у Варшаві. Перший пункт працює у співпраці з mBank, другий CEK працює в об’єкті, наданому Асоціацією польських архітекторів (SARP)
- організація медичних транспортів у надзвичайних ситуаціях
- працює логістичний офіс PCPM у Львові та евакуаційний центр для українських внутрішньо переміщених осіб (ВПО) поблизу Кременчука, також є один із складів гуманітарної допомоги
- налагодження співпраці з УВКБ ООН щодо гуманітарної допомоги ще 3000 сімей біженців у Любліні
- налагодження співпраці з AirBnB, який виділив кошти на оренду квартир для біженців з України
- стипендії для обдарованих студентів-біженців з України. Підтримка студентів музичних визів Києва та Харкова
- організація благодійних аукціонів для України у співпраці з Allegro.pl, gazeta.pl та Ukrayina.pl.
Кожна акція, здійснена в останньому кварталі для допомоги Україні, включає низку ініціатив.
ПОВТОРНІ ПЕРЕВОЗКИ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНУ
Фонд PCPM регулярно здійснює транспортування гуманітарної допомоги в Україну. Щотижня вантаж залишає наш склад під Варшавою і прямує до українського складу у Львові. Звідти вантажі розподіляються в інші пункти по всій Україні, в т.ч. Київ, Харків, Кременчук. Кожен транспорт з гуманітарною допомогою відрізняється своїм змістом. PCPM забезпечує найнеобхіднішу підтримку, у тому числі: ліки, санітарно-гігієнічні засоби та медичне обладнання, дефібрилятори AED, УЗД чи ЕКГ. Крім того, ми забезпечуємо сусідів продуктами харчування, зокрема спеціалізованим харчуванням для дітей та немовлят, засобами гігієни, одягом, спальниками, килимками, електрогенераторами. Один з останніх транспортів до міста Суми на північному сході України перевозив насіння для українських фермерів. «Україна є ключовою країною для глобального ланцюга постачання харчових продуктів. Війна в цій країні, безумовно, матиме довгострокові наслідки для продовольчої безпеки в багатьох регіонах світу. Йдеться не тільки про Європу, наслідки конфлікту в Україні в цьому питанні відчуються також у Північній Африці та на Близькому Сході», – оцінив д-р Войцех Вілк, генеральний директор фонду PCPM та експерт ООН з кризового управління.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ З УКРАЇНИ
Працевлаштування людей, які тікають від війни в Україні, здійснюється за програмою PCPM «Готівка за роботу». Це програма, яку фонд реалізував раніше під час гуманітарних місій на Близькому Сході та в Україні після 2014 року, де вона була спрямована переважно для біженців з Донбасу. Його мета – запропонувати біженцям працевлаштування, яке дозволить їм отримати джерело доходу та стати незалежними від гуманітарної допомоги, і водночас полегшить місцеві органи влади, офіси та установи, які займаються проблемою біженців. «Ми вперше реалізуємо такий проект у Польщі. Проте ми маємо справу з найбільшою кризою біженців у Європі з часів Другої світової війни», – сказав експерт ООН. Під час нинішньої кризи, пов’язаної з прямим вторгненням Росії в Україну, фонд у співпраці з органами місцевого самоврядування наймає у школах вчителів та перекладачів з України. У рамках програми «Готівка за роботу» – ми працевлаштували понад 570 осіб. Програма реалізується у співпраці з 10 містами (Люблін, Варшава, Мінськ Мазовецький, Гарволін, Седльце, Білосток, Бидгощ, Щецин, Вроцлав та Голенів).
Учасники програми «Готівка за роботу» працюють у сферах освіти, психологічної підтримки, перекладів, підтримки біженців у пунктах прийому та юридичної допомоги. Заробітна плата фінансується організацією US CARE і виплачується щотижня на основі табелів робочого часу. Помічники вчителів підтримують учнів з України не лише в навчанні, а й у процесі адаптації в новому середовищі, виступають посередником у контактах учень-викладач чи батьки-школа. Дорослі та діти-біженці, які проживають у
Любліні, Мінську Мазовецькому, Гарволіні, Щецині та Вроцлаві, можуть скористатися психологічною підтримкою українською мовою.
Також у травні PCPM запустила Програму цільової грошової допомоги (TCAP). Програма, призначена для непрацездатних біженців (вагітних жінок, малолітніх дітей, людей з інвалідністю та їх опікунів, пенсіонерів старше 60 років). Наразі допомогою скористалися понад 300 осіб, у тому числі понад 100 людей з інвалідністю. Кожна особа щомісяця отримуватиме 710 злотих (приблизно 150 євро) протягом шести місяців. Проектом, реалізованим у попередні місяці, була Програма багатоцільової грошової допомоги (MCAP), яка фінансується NRC та CARE та з власних коштів PCPM. Ним користувалися 2575 сімей у 10 містах: Любліні, Гдині, Владиславово, Хелі, Отвоцку, Лодзі, Домбровій Гурнічі, Білостоці, Срокуві та Кентшині.
ПІДТРИМКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
Окрім програми працевлаштування вчителів, яка проводиться з органами місцевого самоврядування, PCPM також налагодила співпрацю з адміністративними одиницями в інших сферах. Це: працевлаштування біженців для підтримки соціального забезпечення, підтримка загального процесу працевлаштування, включаючи мовні курси, санітарно-епідеміологічна атестація, переїзд на роботу в інше місто, фінансування заходів для дітей шкільного віку влітку, підтримка місцевих державних установ, які надають соціальну допомогу біженцям з України та гуманітарну допомогу непрацездатним біженцям: людям похилого віку та інвалідам та їх опікунам.
ПАРТНЕРСТВО З КУЛЬТУРНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА УСТАНОВАМИ
Ще одна акція, спрямована на фінансову підтримку України, – налагодження партнерства PCPM з культурними організаціями та установами. На початку співпраці в рамках ініціативи «Художники для України» нам вдалося зібрати майже мільйон злотих (близько 220 000 євро). Гроші пожертвували популярні польські музичні виконавці, зокрема Давід Подсядло, Сокол, Young Leosia, Тако Хемінгуей або репер Bedoes. Діяльність PCPM також підтримувала інших суб'єктів зі світу польської культури. Це були, зокрема: Галерея Катажини Напірковської, видавництва – Wydawnictwo Literackie та Wydawnictwo ZNAK. З іншого боку, у клубі «Niebo» у Варшаві нам вдалося організувати для України концерт під назвою «Ти не знаєш, що робити? Просто твори добро!», до якого увійшли ряд артистів національної сцени. Дохід від квитків спрямовували на підтримку діяльності PCPM в Україні. Остання співпраця фонду – створення спільної довгострокової акції з Асоціацією мистецьких та розважальних заходів (СОІАР). Асоціація відповідає за більшість концертів і фестивалів, що відбуваються в Польщі. Під час майбутніх заходів, організованих СОІАР, організатори заохочуватимуть людей підтримати збір коштів для України. Крім того, до співпраці з PCPM приєдналося популярне польське радіо ESKA. Вони допомагали просувати аукціони для України, організовані з партнером Фонду Allegro.pl (найпопулярніший сайт продажу в Польщі, наприклад eBay).
ПАРТНЕРСТВО З БІЗНЕСОМ
З моменту початку конфлікту в Україні значна кількість компаній та корпорацій зв’язалися у PCPM з пропозицією пожертв. З першого дня війни команда Фонду інтенсивно працює над контактом і веденням платежів.
ДОПОМОГА ВІД PCPM БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ
Основною ініціативою, присвяченою біженцям з України, є Транзитний центр, яким керує PCPM на Східному вокзалі Варшави. Для більшості людей, які тікають від війни, він служить першою зупинкою в Польщі на шляху до кінцевого пункту призначення. У центрі нужденні можуть отримати, серед іншого, медичну допомогу та гарячу їжу в будь-який час дня і ночі, допомогу психолога, матеріальну допомогу (одяг, візочки для дітей тощо), необхідні допоміжні засоби для домашніх тварин, які подорожують разом з ними: транспортери, корми, повідці тощо. Також існує видача безкоштовних польських SIM-карт. З моменту відкриття транзитного центру 25 березня через нього пройшло понад 19 тисяч біженців. Спільно з місцевими продовольчими кооперативами транзитний центр для біженців забезпечує: 2500 страв на день, 500 додаткових прийомів їжі для тих, хто залишився довше, 1500 перекусів для дітей, спеціальне харчування для діабетиків. На кожному етапі перебування в транзитному центрі біженці опікуються волонтери, які цілодобово надають базову допомогу та інформацію. За медичну допомогу відповідає бригада парамедиків та медиків, які присутні на місці.
У транзитному центрі, побудованому PCPM, також є стенди організацій та установ, які забезпечують подальший транспорт біженців. Кожен, хто потребує, після консультації може отримати квиток на поїзд, автобус чи літак до певного пункту призначення для себе та своєї родини. Також у рамках співпраці PCPM з Airbnb можна організувати тимчасову квартиру терміном на 30 днів для тих, хто її потребує. Міста, в яких ми їх розташували, включають: Гданськ, Варшава, Ольштин, Торунь, Краків, Катовіце, Гіжицько, Щецин, Познань та Зелена Гура.
Крім того, фонд організував і керує двома учбово-творчими центрами PCPM (CEK) для матерів з дітьми з України у Варшаві. Перший створений у співпраці з mBank на вулиці Крулевській у центральному районі столиці, другий, також у цьому ж кварталі, розташований на вулиці Фоксаль. Партнерами другого громадського центру є: Варшавська філія та Головна управа Асоціації польських архітекторів (SARP), Національний інститут архітектури та містобудування (NIAiU), Асоціація архітекторів інтер’єру (SAW) та Мазовецький район. Палата архітекторів.
В обох пунктах допомоги жінки можуть залишати своїх дітей під професійним наглядом вранці та вдень, щоб тим часом займатися найважливішими справами, пов’язаними з перебуванням у Польщі. Допомога на місці також пропонується у сфері професійного консультування, пошуку роботи або написання резюме. Крім того, жінки та діти мають доступ до психолога, який працює в Центрі. Нарешті, тут також пропонується інтенсивний курс польської мови.
Підготував: Станіслав Аєвський (PCPM)
