Скільки українців отримали допомогу в Польщі?
Як пише gazeta.pl, з 24 лютого польські прикордонники зафіксували 4 мільйони 141 тисячу осіб, які прибули до Польщі з України. Вони отримували допомогу, підтримку, їжу та дах над головою від поляків, які забирали їх до власних домівок і ділилися тим, що мали.
Багато хто не уявляв, що війна триватиме місяцями. Інфляція не сповільнюється і стає все більшим тягарем, а центральна система підтримки біженців все ще недостатньо розвинена. Волонтери в інтеграційних центрах та всі, хто бере участь у акціях допомоги, наголошують, що їм потрібна заміна.
"Ми працюємо динамічно і в багатьох напрямках. У середині травня ми змінили графік та дні роботи складу, приймаємо поставки від компаній, які співпрацюють з нами протягом тижня, — каже Ґжегож Кашубовський в інтерв’ю Gazeta.pl. — Ми також змінюємо спосіб роботи, організовуємо більше поїздок в Україну. У нас є чотири групи, які регулярно їздять і доставляють допомогу в зруйновані міста та на передову. Наприклад, зараз наші люди перебувають у Маріуполі. Також ми організовуємо благодійний концерт 23 червня "Human Fest".
Хто отримує допомогу?
"Допомогу отримують люди з усіх регіонів. Не лише Катовіце, Хожув і Забже мають гарне сполучення, а також приїжджають люди з далеких Рацібужа, Устроня, Бренни, Зброславіце та з усієї губернії, — розповідає Кашубовський. — Від воєводи ми чули, що це був "допомоговий туризм".
"Не спринт, не марафон, а естафета"
"Допомога звичайних громадян абсолютно приголомшлива. Все тримається на людях. Вони просто діляться тим, що мають, і це єдина причина, чому це все ще працює", – каже в інтерв’ю Gazeta.pl Марцеліна Зявінська з фонду Splot Społeczny.
Організатор Інтеграційного центру у Гоцлавському культурному терміналі у Варшаві додає, що вони й надалі готові допомагати. "Люди відчули, що цей кризовий і рятувальний ривок — це не спринт, не марафон, а естафета. Є ті, хто проявив ініціативу. "Перша лінія фронту", волонтери, теж потребують заміни і припливу нових сил", — каже він.
Посадовець також вважає, що після майже чотирьох місяців війни в Україні важливо повернути біженцям почуття свободи та гідності, долучити їх у місцеві громади та зробити незалежними від інституційної допомоги. "Робота дає відчуття контролю над власним життям. Наразі в нашому центрі працюють лише біженці. 25 відсотків з них вирішили повернутися на батьківщину найближчими днями, 25 відсотків хочуть залишитися в Польщі і жити тут. Половина ще не визначилися", — підкреслює Марцеліна Зявінська.
Скільки поляків допомагає українським біженцям?
Згідно з дослідженням, проведеним Szlachetna Paczka, кількість поляків, які допомагають біженцям, скоротилася на 10 процентів."Ми не можемо бути весь час мобілізованими. Ті, хто допомагав, все ще це роблять, але менше. Більше піклуються про себе, що, звісно, ??зрозуміло. Інфляція висока, ми бачимо, що, ходячи по магазинах, нам доводиться витрачати набагато більше, щоб купити той самий кошик продуктів", — зізнається Йоанна Садзік, президентка Весна".
Як змінилися потреби українських сімей?
Зараз люди хочуть почати жити нормальним життям — знайти роботу, мати відносно постійне місце проживання. У лютому біженці думали, що війна триватиме місяць-два. Тепер вони бачать, що кварталу чи будинку, в якому вони жили, не існує. Навіть якщо росіяни виїхали з рідних міст, з трьома дітьми повертатися нема куди, — пише gazeta.pl.
Крім того, українські біженці травмовані війною, потерпають від невпевненості у тому, скільки триватиме війна та страху за рідних, які залишилися в Україні. "Давайте ставитися до біженців так, як хотіли би, щоб ставилися до нас у місці, де ми б нікого не знали. Ті, хто з нами, залишаться з нами на довгі роки. Чим швидше вони інтегруються, тим швидше стануть незалежними", — каже Йоанна Садзік.
Додамо, що 30 червня — останній день для подання заяви на державну допомогу у розмірі 40 злотих на день.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
