Тшасковський про допомогу біженцям
"Варшава, Вроцлав, Краків, тобто міста, які найбільше допомогли, найбільше постраждають фінансово. Нам потрібна підтримка від уряду", – вважає мер столиці Рафал Тшасковський, передає Warszawa.Wyborcza.pl.
21 червня на конференції в мерії Рафал Тшасковський та його заступники Рената Казновська та Альдона Махновська-Гура підвели підсумки тримісячної діяльності міста, волонтерів та громадських організацій для біженців з України. Варшава від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, приймала близько 300 осіб щодня, тож населення міста зросло на 15%.
"Частина цих людей повернулася в Україну або скоро повернуться, але приблизно 10 відсотків залишиться у Варшаві, і таке ж, ймовірно, буде у всіх великих містах. Деякі привезуть сюди сім’ї. Тому ця криза не закінчилася. Це вимагає величезних фінансових витрат, а не лише тимчасових", – каже мер Тшасковський.
Він нагадав, що місто надавало допомогу біженцям, зокрема, у трьох приймальних пунктах на вокзалах (завдяки місту та 13 тисячам волонтерів до кінця травня допомогу там змогли отримали 300 тисяч осіб), 33 пунктах розміщення, лікарнях (близько 1 тисячі госпіталізацій), організована гуманітарна допомога, яку передали в Україну (2,5 тисяч тонн продуктів харчування, зібраних від мешканців та компаній).
Скільки коштів витрачає Варшава на біженців?
За словами мера польської столиці, витрати на функціонування міста сягають сотень мільйонів злотих. Лише на освіту пішло понад 30 мільйонів злотих.
"При цьому лише 31 відсоток коштів – гроші, які ми отримали від уряду, тобто це сума, виділена на діяльність міста. Решта – це оплата 40 злотих за ніч для людей, які приймають біженців, або 300 злотих пільг для самих біженців. Ми лише жертвуємо ці гроші", – пояснив Тшасковський.
А от деякі заходи, такі як пункти збору та роздачі продуктів харчування узагалі не фінансуються урядом. "Влада каже, що ці гроші будуть компенсовані. Наш аналізи показує, що буде навпаки. Фінансові алгоритми побудовані таким чином, що найбільше фінансово постраждають Варшава, Вроцлав і Краків, тобто міста, які найбільше допомогли біженцям. Тому я закликаю не говорити, що криза закінчилася, бо вона тільки починається. Нам потрібна підтримка", – каже мер.
Чи може Варшава приймати біженців?
Як повідомляє мерія, номер PESEL у Варшаві отримало 111 тисяч осіб, і 170 тисяч українців у ??всій Варшавській агломерації. Лише 36 відсотків з них знайшли роботу у Варшаві. Ще близько третини біженців не зареєструвались, оскільки вони планують повернутися або не мають впевненості, що зможуть поїхати в іншу країну після реєстрації. "Наша інфраструктура на межі. Особливо це стосується освіти", – сказав Тшасковський.
Віце-президентка Рената Казновська розповіла, що у варшавських школах навчається понад 16 000 учнів з України. Але є ще близько 40 тисяч дітей, які не увійшли до польської системи освіти. "Ми не зможемо їх прийняти і це повторюємо з початку війни. Тому ми повинні підтримувати їх у дистанційному навчанні", -- сказала Казновська.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
