Мотивацією до вивчення української мови польських вчителів та вихователів є щире бажання допомогти українським дітям, які не володіють польською, та ефективне виконання своїх обов'язків на роботі, кажуть організатори.
"На кожному онлайн-занятті були присутні 6-10 тисяч людей, — розповідає програмна директорка товариства Катажина Чижицька. — Спершу ми адресували курс для вчителів і вихователів. Але згодом трохи розширили ці межі: наприклад, вивчати українську захотіла і медсестра з дитячого психіатричного відділення, бо там з’являються українські діти".
Заняття у форматі онлайн-лекцій проводить українка польського походження з Бердянська, філологиня Ольга Сухчіцька. У Польщі вона живе чотири роки.
"Ввідний курс включав 5 лекцій по 75 хвилин, — каже пані Ольга. — За цей час учасники змогли досягнути такого рівня української, який дозволяє зрозуміти українського учня і відреагувати на його потреби. Адже наша головна мета — щоб дитя не почувалося незахищеним в нових умовах закордоном. Педагоги вивчили вирази, щоб запитати, чи щось болить в учня, вміти відреагувати на аварійну ситуацію, зателефонувати до батьків у нагальній справі. Особливих труднощів на цьому рівні вивчення мови у поляків не було. Хіба що вимова звуку "г" є непростою, адже в поляків його не існує".
Сьогодні пані Ольга продовжує працювати з вчителями та вихователями, які виявили бажання глибше опанувати українську. Має дві групи — близько 20 осіб.
"Ці студенти вже можуть без проблем поговорити на теми, що стосуються школи, — додає пані Ольга. — Також торкаємося окремих граматичних питань. Знаючи українську граматику, польським вчителям легше зрозуміти, чому українські учні роблять певні помилки у польській мові".
