Польсько-українське примирення: "Ми лише на початку шляху" - дипломат Дрозд

Політолог, дипломат, колишній генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд вважає, що заяви про польсько-українське примирення в час, коли Україна бореться за своє виживання, є цинічними.

Польсько-українське примирення: ідеальний момент?

"Я скептично ставлюся до примирень, які відбуваються, коли один із учасників цього процесу перебуває у великій бідності. Лише тоді примирення є справедливим, чесним і прийнятним для обох сторін, коли в державах більш-менш однакова ситуація", — каже Ярослав Дрозд в інтерв'ю polskieradio24.pl.

У приклад він наводить процес німецько-французького примирення, який розпочався після Другої світової війни. На думку дипломата, Франція вийшла з війни менш постраждалою, ніж Німеччина, але та виграла більше від плану Маршалла, тому позиції сторін були рівними. Дрозд переконує, що політики обох країн, а також суспільство і церкви, були готові до примирення. Тому процес й почався.

Дивись відео Зеленський: Українсько-польські відносини нарешті – на абсолютно чистій і щирій основі, без будь-яких чвар і старої конфліктної спадщини.

"У нас нерівна ситуація з українцями. Те, що нас пов’язує — і це єдиний елемент рівності між сторонами, — це страх. І, можливо, саме страх є мотивом деяких людей, які проголошують, що зараз найкращий час для примирення", — каже ексгенеральний консул Польщі у Львові.

"Ми лише на початку шляху примирення"

"Ми лише на початку цього шляху з Україною, — переконує Дрозд. — Я не хочу від українців грандіозних вчинків чи високих промов. Для мене примирення було б, якби вони нарешті сказали: так, війська УПА чинили масові злочини проти поляків на Волині, Люблінщині, східній частині Підкарпатського воєводства. Але такого формулювання не було".

На думку професора, до процесу примирення потрібно докласти певних зусиль. І в нас є кілька інструментів для цього: "Є серйозний, рівневий політичний діалог, є домовленості про обмін молоддю, дуже багато локальних і соціальних контактів, але все це має супроводжуватися більшою рефлексією, більш інтенсивною цілеспрямованістю діалогу та однозначною готовністю поширювати знання про волинський злочин поза межами зустрічей і конференцій істориків та науковців". 

Дискусія про подолання минулого має бути елементом майже кожного польсько-українського контакту, вважає дипломат.

Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.