Варшава. Біженці досі прибувають, але умови вже не ті
Станом на червень у Варшаві проживало 180 тисяч біженців з України. Чимало з них переїхали у сусідніх містах. За пів року багато людей змогли знайти роботу та окреме житло. Але є ті, хто не має ні місця праці, ні заощаджень. Вони так і не змогли адаптуватися у чужій країні.
Поляки більше не можуть приймати біженців - свої проблеми
Поляки більше не можуть приймати біженців - свої проблеми
Проблемою номер один для біженців з України є дефіцит житла. За даними Союзу польських митрополій, з лютого по травень поляки прийняли під свій дах 120 тисяч українців.Зараз таких пропозицій від приватних осіб значно менше, хоча зі сходу та півдня не перестають прибувати біженці, пише Portal Samorządowy.
"Багато людей через високі ціни, високу інфляцію та велике підвищення процентних ставок за кредитами не можуть дозволити собі продовжувати так допомагати біженцям, – каже Марек Сєрант, речник фонду "Наш вибір", що займається допомогою українцям. – Ми звернулися до мешканців Варшавської агломерації з проханням дати біженцям дах над головою хоча б на місяць-два тижні. Щоб матері з дітьми не мусили звертатися в пункти тимчасового розміщення. Хоча би через те, що незабаром розпочнеться навчальний рік, а діти не мають там жодних умов для навчання".
Попри такі заклики і прохання активітів, охочих не густо. Так само суттєво скоротилися фінансові пожертви та речова допомога від простих поляків.
У малих містечках - легше
Шукаючи роботу, українці часто беруться за некваліфіковану та низькооплачувану працю. Причина – мовний бар'єр. За гроші, які вони можуть отримати, працюючи прибиральницею чи працівником складу, зараз складно знайти житло. Тому у фонді "Наш вибір" біженцям пропонують їхати до невеличких міст, де простіше з житлом, і де вони можуть отримати дах над головою від роботодавця.
Ще однією проблемою для біженців у Варшаві є відсутність достатньої кількості місць у столичних школах .
"Це, у свою чергу, загострює проблеми біженців із пошуком роботи. Бо якщо дитина не ходить до школи, то вдень її треба доглядати", - додає Марек Сєрант.
Він додає, що у варшавських школах також немає асистентів зі знанням польської та української мов, які б допомагали вчителям навчати українських дітей. Часто установи просто не можуть таких працівників знайти.