Польський готель прихистив біженців. Тепер йому потрібна допомога. "Нас лякає жовтень"
З початку повномасштабної війни через цю будівлю пройшло понад три сотні біженців з України. Мешкають тут люди і зараз, є особи з обмеженими фізичними можливостями.
Хто живе у готелі: історія Наталі
Останні вісім років життя пані Наталії можна описати одним словом – втеча. Війна на Донбасі почалася в 2014 році і змусила її евакуюватися. Жінка – в інвалідному візку. "З Донецька, де я жила, поїхала до Кривого Рогу. Я пробула там до лютого цього року. За три місяці до початку війни мені дали соціальну квартиру. Довго не насолоджувалася", – зізнається жінка в інтерв'ю Wirtualna Polska.
З собою з України жінка привезла собачку Ярика, каже – член її сім'ї. "Я взяла один рюкзак, документи, одяг і собаку, – згадує вона. – Я не хотіла йти, але мусила. Завдяки допомозі інших людей нам вдалося дістатися до кордону. Автобус довіз мене до Гожува Великопольського".
Жінка додає, що спершу опинилась в Берліні, але потім повернулась у Польщу . Нині вона -- одна із жительок готелю, який надав прихисток українцям.
Готель боїться зими: у чому справа
"Ви наші янголи-охоронці. Ви допомогли Україні в особливий момент (...). Ми обов’язково розкажемо в Україні, які добрі люди і яка прекрасна Польща", "Ви дали нам не лише притулок і надію на майбутнє. Ви подарували нам частинки своїх сердець", "Сподіваємося після війни зустрітися вдома, в Україні, в Запоріжжі", – це записи, які залишили українці, що жили у готелі.
Президент готелю Mieszko Лесь Гондор каже, що рішення перетворити бізнес-готель на дім для 320 людей з України прийняли швидко.
"Люди бідували і їм треба було дати дах над головою. У нас багато кімнат і великих кухонь. Нам вдалося досить швидко заповнити готель людьми. У наших гостей в очах був жах. Загубилися, не знали, як ми їх приймемо. Я зробив висновок, що вони не до кінця вірять, що ми хочемо їм допомогти. Однак швидко виникла взаємна довіра. Кожен наступний день змушував нас пізнати один одного краще, і сьогодні ми сім'я, тому що знаємо багато про себе. Ми ділимося проблемами", – запевняє Гондор.
Готель став місцем проживання переважно матерів з дітьми, людей похилого віку та інвалідів. Щодня надається гаряче харчування, необхідні миючі засоби та засоби особистої гігієни.
"Без сторонньої допомоги ми б не змогли. Нас підтримують окремі особи та компанії, – каже президент готелю. – Ми намагаємось реагувати на потреби повсякденного життя. Також у нас є дружні юристи та лікарі.
Але проблеми можуть виникнути з початком опалювального періоду. Жовтень нас лякає: коли ми ввімкнемо газ і опалення. Дні стануть коротшими, тому споживання енергії також збільшиться. Для нас із такою великою будівлею це будуть величезні витрати".
Готель отримує фінансову підтримку від Любуського воєводського управління, але її недостатньо для забезпечення гідних умов проживання та харчування. Тому в готелі запустили кампанію зі збору коштів, до якої можна долучитись https://pomagam.pl/mieszkodlaukrainy