Українці скуповують квартири у Польщі: найбільше - у Варшаві

У 2021 році українці купили в Польщі 244 939 квадратних метрів житла. У 2020 – 154 216 квадратів, а 2018 – 109 587 квадратних метрів. Такі цифри оприлюднило Міністерство внутрішніх справ та адміністрації, повідомляє biznes.newseria.pl.

Купити житло легко. Спеціальних дозволів не треба

Середній метраж помешкання, яке купили громадяни Україні в Польщі, 60 квадратних метрів. Тобто це близько 4 тис. квартир. Лідером є Варшава.

Транзакції з нерухомістю виглядають досить легко. Так, дозволів не вимагає придбання іноземцем:

• окремої квартири - можливо разом з гаражем або добудовою в квартирі з функцією гаража
• нерухомості за умови, що він проживає в Польщі не менше 5 років (враховуючи від дати надання дозволу на постійне проживання або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу)
• нерухомості, якщо іноземець є чоловіком/дружиною громадянина Польщі та проживає в ній не менше 2 років (з дати надання йому дозволу на постійне проживання або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу), а придбане майно має бути частиною спільної сумісної власності подружжя.

Чому поляки не хочуть здавати квартири українцям?

Ціни на оренду квартир у великих містах Польщі суттєво зросли. До того ж власники помешкань не хочуть брати українців. Про це пише Wyborcza.pl.  

Психологиня, яка працює з біженцями, Юлія Валатек, допомогла кільком родинам з України знайти квартиру у Варшаві. Найчастіше їй відмовляли, коли вона згадувала, що шукає квартиру не для себе, а для людей, які приїхали до Польщі після 24 лютого.

"По-перше, власники квартир боялися , що візьмуть неплатоспроможних квартирантів. Вони також хотіли гарантії, що не відмовляться від оренди через кілька місяців, коли захочуть повернутися в Україну. Багатьох з них просили пред'явити трудовий договір, часто на невизначений термін (що у випадку з біженцями після 24 лютого нереально). Деякі вимагали довідки від роботодавця, що ця людина працюватиме у нього ще півроку-рік (на жаль, ніхто не може гарантувати працевлаштування працівника)", - пояснює Юлія Валатек.

Жінка розуміє бажання орендодавці захистити себе, адже такі самі вимоги вони ставлять і для своїх співвітчизників. Але для біженців вони нездоланні.