На другому місці за сумою витрат на біженців перебуває Німеччина. Держава вже виділила на них 6,8 млрд євро. Замикають п'ятірку Чехія, Іспанія та Румунія, повідомляють kresy.pl.
У своєму звіті щодо витрат на біженців з України ОЕСР брала до уваги пряму фінансову підтримку та проживання, витрати на освіту і охорону здоров’я.
За оцінками ОЕСР, основні витрати пов’язані з наданням житла та фінансовими виплатами для біженців. На це у Європі витратили близько 17,2 млрд. євро. Значну кількість грошей виділила Польща — 6,2 млрд. євро.
На освіту Польща витратила 1,5 мільярда євро. Якщо порівняти з іншими країнами, то, наприклад, Чехії це коштувало 352 мільйони євро. На медичні послуги для біженців найбільше витратила Німеччина — 1,4 мільярда євро. За нею йде Польща — 664 мільйони євро.
Згідно зі звітом ОЕСР, найвищі середні витрати на одного біженця зафіксували у Швейцарії (13,4 тис. євро), Бельгії (12,6 тис. євро) та Люксембурзі (12,4 тис. євро), а найнижчі — в Угорщині (1,7 тис. євро). У випадку з Польщею — це 5,2 тис. євро на людину.
Видання нагадує, що у квітневому листі до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн прем’єр-міністр Матеуш Моравецький оцінив, що лише цього року витрати на утримання українських біженців у Польщі становитимуть 11 мільярдів євро. Він також зазначив, що у разі погіршення ситуації в Україні ці витрати для Польщі можуть сягнути до 24 мільярдів євро.
Додамо, що у липневому звіті Польського економічного інституту вказувалося, що оціночна вартість приватних витрат поляків на допомогу біженцям з України в перші місяці війни становила приблизно 10 мільярдів злотих.
У Європейському комітеті регіонів заявили, що окремі регіони та міста ЄС потребують негайної фінансової допомоги, щоб забезпечити біженців доступним житлом. Адже через підвищення комунальних тарифів простим мешканцям буде складно утримувати українців у своїх помешканнях.
Зараз в країнах ЄС зареєстровано 7,3 млн. українських біженців. На думку європейських чиновників, стрімке зростання цін на енергоносії ускладнить життя пересічним жителям Євросоюзу, які піклувалися про біженців. А в самих громадян України можуть виникнути труднощі під час пошуку житла на ринку.
Мер Варшави Рафал Тшасковский підкреслив, що з початком війни в Україні населення Варшави зросло на 12%. При цьому більшість біженців живуть у домівках поляків.
"Терміново потрібна фінансова підтримка, щоб забезпечити біженців, найперше людей з особливими потребами, адекватним і безпечним житлом. В ЄС немає стратегії розміщення житла для біженців, і більшість тягаря поклали на місцеві та регіональні органи влади. Фінансування має бути спрямоване безпосередньо у регіони та міста", - зазначив Тшасковский.