Адам Шишка працював у зонах збройних конфліктів: 4,5 року він провів в Афганістані, ще 1,5 року був фельдшером дипломатичного представництва на Донбасі. "Війна є руйнівною для цивільного населення. Стикаючись із абсолютно новими реаліями, спочатку люди намагаються витіснити їх зі своєї свідомості, а потім за всяку ціну шукають допомоги. Зокрема, у медиків", — цитує чоловіка gazetalekarska.pl.
"У лютому, відразу після початку повномасштабного російського вторгнення, деякі українці, які страждають на хронічні захворювання або лікуються від раку, були змушені залишити батьківщину. Деякі з них втекли буквально в тапочках, без змінного одягу. Інші мали можливість спакувати одну валізу. Переважна більшість людей залишила країну без медичних документів. Коли вони приїхали до Польщі, про себе нагадали різні недуги, які їх мучили раніше, і про які вони на деякий час забули", — розповідає парамедик.
Він нагадує, що війна в Україні триває з 2014 року. Протягом восьми років на Сході держави не стихали бойові дії.
"Деякі українські біженці можуть мати психічні проблеми. Багато хто травмований і має симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), але це лише одна сторона медалі. У зв’язку з початком збройної агресії чи втечею за кордон деякі люди з психічними розладами були змушені припинити лікування. Цілком можливо, що в деяких можуть розвинутися більш серйозні симптоми, а інші вимагатимуть більшого нагляду, ніж якби вони функціонували спокійно", — зазначає Адам Шишка.
Водночас він наголошує, що перебування біженців у Польщі є серйозним викликом для тамтешньої системи охорони здоров’я. Польським медичним працівникам доводиться мати справу з додатковими пацієнтами, які через обмежені фінансові ресурси часто є для них тягарем.
"Як гуманітарна організація, ми часто зустрічаємо на своєму шляху багато чуйних людей. У державній системі охорони здоров'я є чимало чудових медсестер і лікарів, які не відвертаються від допомоги біженцям. Деякі приватні медичні компанії встановлюють додаткові години для прийому біженців, щоб не обмежувати задоволення поточних потреб поляків. Часто для цього доводиться відводити додатковий робочий час і наймати додатковий персонал", — пояснює член Медично-рятувальної бригади Польського центру міжнародної допомоги.
Однак він наголошує, що в будь-якій системі охорони здоров'я має бути людина, готова приймати конкретні рішення. Добре, якщо при цьому вона буде чуйною і співчутливою, адже саме в цьому — покликання лікаря.