Так, один із місцевих посадовців з Польщі каже, що міський бюджет вже тріщить по швах.
Видання belsat.eu пише, що нова хвиля біженців у певних аспектах викличе складнішу ситуацію, ніж у лютому, березні чи квітні.
По-перше, Польща (та інші країни ЄС) борються з проблемами зростання цін на енергоносії та інфляцією, подекуди — стагнацією економіки. Через це державним і місцевим бюджетам та неурядовим організаціям буде важче отримати додаткові кошти для підтримки біженців.
Крім того, зобов’язання підтримувати українців розподілені нерівномірно. Наприклад, зараз у Нідерландах проживає 55 тисяч українців, значна частина з них — біженці. Це майже вдвічі менше, ніж лише у Вроцлаві після початку війни.
По-друге, як пише belsat.eu, зник ентузіазм перших тижнів війни, бо люди почали звикати до трагедій у ЗМІ. Тому, якщо взимку приїде нова хвиля біженців, то вона опиниться у такому суспільстві. Це може породити напруженість, яку підживлюють націоналістичні радикали та російська п'ята колона, яка досі діє в Європі.
"Наша підтримка українців уже не буде тим ентузіазмом і рефлексом серця, яке ми бачили в перші дні після 24 лютого. Це має стати "довгою прогулянкою", важким, часто виснажливим марафоном. Хто витримає, той і переможе", — підсумовує видання.
"Ми хотіли би, щоб якомога більше українців повернулося додому. Проте нинішня ситуація все більш відчутної загрози точно вплине на настрої та вибір людей. Тому я очікую, що взимку більше біженців вирішать залишитися у Польщі, чимало приїде", — каже Марія Маківінчук, яка займається допомогою тим, хто тікає від війни.
Однією з гігантських проблем представники місцевої влади називають школи. Адже вони просто переповнені. Зараз у них навчаються тисячі українських учнів: у класах їх часто понад 40, тож вчителів не вистачає.
"Ми допомагали і будемо допомагати. Проте ми вже на межі витримки, коли йдеться про міський бюджет", — сказав Бартломей Свєрчевський з мерії Вроцлава під час нещодавньої конференції Колегії Східної Європи.