Після падіння ракети у Пшеводуві жителів прикордонних регіонів Польщі хочуть попереджати про нові ракетні удари Росії, пише RMF FM.
Як один із варіантів, розглядають текстові повідомлення. "Така система працює з українського боку. Обмін такою інформацією можливий", – сказав RMF FM Яцек Сівера, голова Бюро національної безпеки.
Українці отримують попередження про те, де може статися російський ракетний удар через спеціальні канали в соцмережах або додаток на смартфоні.
Сівера зазначив, що "використання інформації про ведення масованого вогню є предметом роботи експертів".
Голова BBN не повідомляє подробиць, але запевняє, що навмисних атак з боку Росії у Польщі не очікують.
"Це була ракета української ППО, яка впала на польську землю. Чи стався збій у самій ракеті чи помилка при введенні даних — це предмет роботи експертів ", - сказав він у Ранковій розмові на RMF FM.
Сьогодні у Польщі мають поховати двох чоловіків, які загинули від ракетного удару у Пшеводуві на Люблінщині. Трагедія сталася у вівторок близько 15:00.
У четвер, 17 листопада, у Щецині несподівано, без попереднього повідомлення, залунали сирени екстреної служби. Соцмережі миттєво заполонили запитання поляків щодо причин сигналу. Незабаром влада міста дала пояснення.
Звук тривоги викликав у мешканців Щецина хвилю побоювань. У соцмережах з'явилися десятки постів із запитаннями про те, що відбувається і чому в Щецині виють сирени?
До слова, місцева влада не повідомляла ні про випробування сигналізації. Також у цей день не було ніякої річниці, на ознаменування якої часто використовують сирени.
Трохи пізніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що сирени запустили в рамках навчань багатонаціонального корпусу на північному сході міста. Однак це не зовсім так.
Як повідомляє szczecin.se.pl, виявилося, що причина включення сирен була зовсім в іншому. Як пояснив у місцевих ЗМІ Даріуш Садовскі з Міського інформаційного центру, увімкнення сирен було пов’язане з оновленням системного програмного забезпечення, а пристрої були ввімкнені для тестування приблизно на 30 секунд, а не на 3 хвилини, як це відбувається в реальних надзвичайних ситуаціях.