Після 24 лютого у місті офіційно знайшли роботу вже більше 8 тисяч громадян України.
"Наші спостереження показують, що 80% людей, які провели в місті 2-3 місяці, хочуть залишитися тут надовше. У пункт обслуговування іноземців приходить все більше вагітних жінок. Саме у Бидгощі вони хочуть створити сім’ю", – розповідає pomorska.pl Павло Гладков з Куявсько-Поморського Українського дому.
Бидгощ є зручним містом для тих, хто шукає роботу. Тут розвинена промисловість.
"Біженці часто приїжджають з дітьми віком від 12-13 років. У нас є великий вибір університетів. Можна розвиватися у музичному, мистецькому та в інших напрямках. За бажання тут є можливість реалізувати себе на 100 відсотків" , – вважає Павло Гладков.
На його думку, зараз питанням номер один для українців є пошук роботи, аби забезпечити родині найкращі умови життя та розвитку.
За даними Воєводського управління праці в Торуні, до 31 жовтня 2022 року роботодавці з Куявсько-Поморського воєводства надіслали 22 368 повідомлень про працевлаштування громадянами України. Загалом по всій Польщі таких повідомлень було 631,1 тис.
Липневий звіт Союзу польських митрополій показав, що в травні в Бидгощі було майже 33 тисячі українців, які становили 9% від загальної кількості населення міста. Тоді оцінка базувалася на аналізі даних з мобільних пристроїв. Такий метод має свої недоліки. Визначити, скільки громадян України постійно перебувають в Бидгощі, непросто.
"На сьогодні ми присвоїли 12 737 номерів PESEL. Зараз обслуговуємо в середньому близько 20 осіб на день. У березні-квітні це було кілька сотень людей на день", - розповідає виданню Express Bydgoski Марта Стаховяк, речниця мера Бидгоща.
Відділ статистики Польського національного банку запитали українців у найбільших містах Польщі, чи хочуть вони повернутися на батьківщину, а якщо ні, то в якому місті хотіли б оселитися.
26% хотів би продовжити жити в Катовіце. Кожен четвертий планує залишитися в Бидгощі, а кожен п’ятий — у Білостоці. Найменше українців планують оселитися на постійне проживання в Любліні (7%), Варшаві (12%) та Кельце (13%).
"Такий розподіл відповідей може бути зумовлений декількома факторами. Наприклад, тим, що до найбільших міст їм було дістатися найпростіше. Це рішення було найдоступнішим у ситуації, коли біженці, які тікали від війни, перебували у сильному стресомі. Більш свідомі їхали до менших міст або обирали ці напрямки через присутність там когось із членів родини", - йдеться у звіті.