Ірина Антропова з чоловіком Сергієм, 2-річною дочкою Улею та її бабусями втекли до Польщі з Харкова, пише oko.press. Вони жили в палаці в Пашківці поблизу Кракова.
Родину Ірини виселяють в притулку. "Довго жили"
Сергію 39 років. Він має другу групу інвалідності. У Пашківці чоловік працював водієм, розвозив хліб, доставляв біженців до шпиталю, забирав гостей палацу. Мати Сергія – теж має інвалідність, ураження суглобів. Жінка працювала на кухні. Ірина доглядала за дворічною донькою, проводила заняття з малювання для дітей, а також викладала йогу для жінок-біженок.
Сім'я мала видимість стабільності. Планували, як влаштувати собі нове життя. Чоловік хотів працювати таксистом, щоб назбирати грошей, заплатити за оренду квартири й покинути курорт.
"Сергій заробив 2000 злотих, які витратив на обслуговування машини, яку він орендував. Ми думали, що це дасть нам можливість залишитися в Пашковці. Але зЗараз ми в такому ж становищі, як і на початку війни. Нам ніде жити", — каже Ірина.
За два тижні родина має залишити центр, оскільки живе там занадто довго. Вони не знають, куди подітися. Крім того, Сергій залишився без роботи.
Харків'яни звернулися до центру допомоги людям з обмеженими можливостями. Це місце колективного розміщення, яке приймає біженців на короткий термін. Але в центрі немає вільного місця для родини.
Ірина звернулася в центр допомоги на вул. Радзивіллівській в Кракові, яка займається розміщенням біженців. Волонтери попередили, що починається сезон відпусток і важко знайти житло для біженців. Поставили родину в чергу і призначили термін пошуку квартири аж до 11 січня.
Коли Ірина запитувала про житло в Інтернеті, її звинуватили в тому, що вона не встигла адаптуватися після 8 місяців перебування в Польщі.
"Коли ти в центрі, в селі, то не маєш можливості повної інтеграції, важко шукати роботу. Тут просто немає контакту з поляками, хоча ми і вивчали мову", – каже Ірина.
На додаток, мати Ірина захворіла на запалення легенів, чоловіку потрібно робити операцію на суглобах, бо він страждає від страшного болю.
Житло для біженців: занедбані приміщення та порожні квартири
У Сопоті підтверджують, що ситуація з житлом для біженців погіршується. Заступниця мера Магдалена Чажинська-Яхім каже, що місто шукає рішення у вигляді великих комунальних квартир, які винаймають рідко.
Представники місцевих влад та громадських організацій поділилися з oko.press ідеями, як зарадити у такій ситуації. Гміни могли б заснувати агентства соціальної оренди, яким керували б громадські організації. Вони здавали б житло людям, які відповідають конкретним критеріям.
Як приклад - польський фонд Habitat for Humanity. Він має програму соціальної оренди. Орендує квартири від власників і здає їх в суборенду українцям або іншим людям, які потребують житла. Зараз це 165 квартир і підтримка 440 осіб у Варшаві та Сілезькому воєводстві.
Друге рішення – збільшення доступного житла. Для цього можна використати приміщення, які стоять порожніми і потребують ремонту. Також у кризу варто використовувати вільні квартири.
