Це повідомлення виявилось дезінформацією, адже на марці зі Зеленським, яку справді надрукували в Польщі, нема характерних для Гітлера вус, які забезпечують впізнаваність диктатора. Фейк спростувала команда VoxCheck.
Фото з марками, де Зеленський в образі Гітлера – відредаговане у спеціальній програмі, а в Польщі не випускали таких марок.
"Зворотний пошук по фото в Google Lens показав, що справжня марка, яку випустили у Польщі, відрізняється. На ній у Володимира Зеленського немає вус, схожих на вуса Гітлера", – зазначили аналітики.
Вони додали, що марку з Володимиром Зеленським справді випустили в Польщі. Однак це не офіційна марка, випущена Поштою Польщі, і на офіційних сторінках держустанови не повідомляли, що випуск такої марки.
З'ясувалось, що це – приватна ініціатива депутата Краківської міськради Лукаша Вантуха, а не Пошти Польщі. Вантух випустив цю марку, щоб кошти, отримані з продажу марки, передати на гуманітарну допомогу Україні.
Він зробив це завдяки сервісу, який пропонує Пошта Польщі: на сайті є можливість замовити власну марку з будь-яким дизайном та обрати кількість аркушів. Саме через цей сервіс Лукаш Вантух і випустив марку з Володимиром Зеленським. Це підтвердили представники Пошти Польщі у Twitter. Випуск марок відбувся ще у квітні 2022 року, проте зараз російські пропагандисти знову взялись поширювати фейк.
У мережі поширюють інформацію, нібито соціологічне дослідження "Поляки за Україну, але проти українців" доводить, що поляки не можуть терпіти українських біженців. Начебто Польща підтримує Україну лише тому, що Росія є більшою загрозою, ніж "бандерівці". Зокрема, такі дані опублікував журнал "Krytyka Polityczna".
У звіті справді вказують, що у всіх фокус-групах можна помітити негативне ставлення до українських біженців. Кілька респондентів розповідали історії, як деякі біженці відмовлялися оплачувати послуги в польських закладах або вели себе неввічливо. Щоправда, автори дослідження визнають, що частина історія є чутками або легендами.
У висновках роботи вказано, що українцям загрожує дискримінація в Польщі, якщо ЗМІ, громадські організації, органи влади Польщі не зможуть провести ефективну політику інтеграції біженців у польське суспільство.
Автори соціологічного опитування дійсно зафіксували негативне ставлення до українців серед деяких верств населення Польщі, проте, до прикладу, опитування зовсім не охоплювало молодь до 25 років або людей, які не належать до середнього чи робітничого класів.
Українських біженців не називали "бандерівцями" в опитуванні. Респонденти не згадували історичні суперечки. Навпаки, автори дослідження стверджують, що не було звинувачень, пов’язаних із історією, зокрема з Волинською трагедією. Також ні респонденти, ні автори не робили прогнозів, що поляки почнуть вимагати репарацій від України чи окупації українських міст після зникнення російської загрози.