Футболіст Тарас Романчук: "Я не можу дивитися на братські могили з тілами дітей"

Капітан польської футбольної команди "Ягеллонія Білосток" Тарас Романчук родом із Ковеля, що на Волині. Тут досі проживає його родина. У новому інтерв'ю він розповів, як переживав початок повномасштабного вторгнення росіян на його Батьківщину і що змінила війна у його світоосприйнятті.

В інтерв'ю przegladsportowy.onet.pl Тарас Романчук розповів, що про початок великої війни дізнався з дзвінка батьків: "Була, мабуть, шоста ранку, коли подзвонили мої батьки. Вони живуть у Ковелі, за кілька десятків кілометрів від польського кордону. Ми всі були налякані. Коли ми розмовляли, я постійно чув на тлі звуки тривожної сирени". 

Тарас Романчук: "Коли потрібно було спати на підлозі, я спав"

Футболіст розповідає, що пропонував родині виїхати до Польщі, але мама відмовилася, бо не хотіла залишати батька самого. Брат Тараса вивіз родичів з міста в село. Так жили півтора місяці. "Вони думали, що будуть у безпеці", — пригадує капітан "Ягеллонії Білосток".

Однак до футболіста приїхала родина його дружини. "У нашій квартирі було восьмеро людей, серед них двоє маленьких дітей. Коли потрібно було спати на підлозі, я спав. Сім'я завжди на першому місці", — каже футболіст.

Він розповідає, що найбільше хвилювався за свою родину в перші дні повномасштабної війни і в жовтні, коли біля його міста впала ракета. "Ціллю був енергетичний об’єкт за 800 метрів від будинку моєї дружини. Брат сказав, що того дня він снідав, це була субота. Він був біля вікна і першим побачив темний дим. Він відчинив вікно і лише тоді почув удар. Такий, що був упевнений, що всі вікна ось-ось вилетять, хоча він жив за три з половиною кілометри від місця падіння ракети, — ділиться Тарас Романчук. — Іншого разу мій брат їхав на велосипеді і раптом побачив на висоті 400-500 метрів над собою літак. Він так злякався, що зіскочив із велосипеда і стрибнув у траву поруч. Звісно, ??це був український літак, але війна — це настільки травматичний досвід, що люди будь-де відчувають невпевненість і страх".

Тарас Романчук: "Сьогодні я міг би розстрілювати росіян"

Футболіст зізнається, що на 11 місяці повномасштабної війни йому досі нестерпно дивитися на кадри братських могил, у яких є діти: "На моїх очах одразу ж виступають сльози. Що не так зробили ці маленькі створіння? Деяким із них було всього по три роки. Цікаво, що може бути в голові у людини, яка стріляє в кількарічних дітей. Я не можу собі уявити вбивства тварин, для мене це вже велике зло, а тут йдеться про вбивство людини..."

Журналіст нагадав капітанові польської команди, що в інтерв'ю, яке той давав у 2014 році, вже після початку вторгнення росіян в Україну, Романчук сказав, що Путін, звісно, тиран, але він би "не зміг стріляти в його співвітчизників". Футболіст відповів, що відтоді його погляди змінилися.

"Сьогодні я міг би розстрілювати росіян. Якби вони напали на моє місто, пройшли по моїй вулиці, я був би на це здатний. Так чи інакше, коли почалася війна, я вирішив навчитися стріляти. Я сказав: "Ми живемо в час, коли невідомо, що станеться".

Дивись відео Евакуйовані мешканці живуть у контейнерних будинках у Бучі. Неймовірні морози, проблеми з електроенергією