Румунські фермери в прикордонному з Україною регіоні скаржаться, що дешеве зерно з України загрожує їхньому бізнесу. "Надлишок пропозиції означає, що вони можуть продавати власний урожай лише нижче собівартості виробництва. Або вони взагалі не збирають урожай", – зазначає видання.
ЄС хотів допомогти українським виробникам продавати зерно за кордон, тому сприяв експорту через Польщу, Румунію та Угорщину. Йдеться передусім про бюрократичні полегшення та скасування мита на сільськогосподарську продукцію з України до середини 2023 року. Також мова йде про додаткові потужності для завантаження зерна або склади тимчасового зберігання.
Усе це мало допомогти Україні продавати зерно в треті країни, переважно на Близький Схід. Для Брюсселя ці коридори є "великим успіхом". Останнім часом через них перевозили близько трьох мільйонів тонн зерна на місяць. І вони, очевидно, сприяли зниженню ціни на пшеницю на світовому ринку.
Але якщо до війни зерно перевозили в основному морським транспортом, то зараз його перевозять вантажівками, залізницею або баржами, і значна частина потрапляє в прикордонні регіони, де раніше не продавалася. Румунські фермери вже попереджали про банкрутство минулого року.
Фермери з прикордонних регіонів Румунії та Польщі скаржаться, що їх витісняють з ринку, бо зерно з України дешевше (до 20 відсотків від ціни польського).
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що українське зерно не можна продавати в Польщі, але "таку заборону, очевидно, можна легко обійти", зазначає видання.
Також фермери зазначають, що зерно з України збільшує транспортні витрати, оскільки немає вантажівок і вантажних вагонів. Положення ЄС щодо коридорів солідарності також передбачають, що оператори внутрішніх портів і залізниць повинні обслуговувати перевезення з України в першу чергу.
Єврокомісія побачила проблему, тож рішення може з'явитися наступного тижня на зустрічі міністрів сільського господарства ЄС у Брюсселі та зустрічі Європейської комісії з урядом України в Києві, повідомляє Die Welt.
Ймовірно, можуть бути повернуті мита на певну сільськогосподарську продукцію, або ж найвірогіднішим рішенням є фінансова підтримка постраждалих – із фондів ЄС чи національних фондів.