У річницю війни основні статистичні дані про біженців з України представив віце-президент Польського фонду розвитку Бартош Марчук. Він зібрав їх на основі даних системи PESEL та ZUS.
За інформацією Бартоша Марчука, половина українських дітей у Польщі ходить до польської школи. Так, у закладах освіти Польщі навчається 151 тисяча дітей з України, що становить 51 відсоток від кількості дітей цього віку. Тобто, у польській системі освіти – кожна друга дитина-біженець шкільного віку.
Ще 37 000 дітей відвідують польські садочки – це 42 відсотки від кількості дітей цього віку. На освіту дітей, які є біженцями з України, Польща щомісяця витрачає 240 мільйонів злотих.
Зараз у Польщі перебуває 985 тисяч біженців (на понад 400 тисяч менше, ніж у літній пік, коли у базі PESEL перебувало 1,4 мільйона біженців) Ще близько 1,3 мільйона людей з України приїхали до Польщі ще до війни, тож разом у Польщі мешкає 2,3 мільйони українців, що становить 2,6% населення країни.
Близько 90% біженців – жінки та діти. Лише 7% біженців – люди пенсійного віку. Найбільша кількість біженців – у воєводствах Нижня Сілезія та Мазовецькому (3,8% до мешканців Польщі), рекордні повіти – Вроцлав, Груєць, Прушкув (6,4%-6,6% із населення у цьому регіоні).
На основі даних ZUS Бартош Марчук оцінив, що приблизно 50-55 відсотків біженців працюють (тобто, приблизно 270 тисяч із 496 тисяч осіб працездатного віку). На його думку, це "дуже високий рівень зайнятості".
"Можна підрахувати, що в 2023 році тільки з податків і внесків із зарплати біженців до бюджету надійде близько 5,5 млрд злотих", – підкреслив заступник голови ПФР.
У 2023 році біженці з України принесуть Польщі більше доходів, ніж витрати з державного бюджету на їхнє утримання та різні види допомоги. За словами Марчука, цього року це буде близько 500 мільйонів злотих у плюсі.
Бартош Марчук додав, що у вересні 2022 року кількість біженців стабілізувалася і вони почали думати про "довше перебування". "Біженці рівномірно розподілені в Польщі, не очікується дуже висока концентрація. Вони омолоджують польське населення, дуже активні на ринку праці, заробляють на життя. У 2023 році баланс їхнього перебування буде позитивним з урахуванням витрат/надходжень", – оцінив віце-президент ПФР.