Освітній центр "Українська школа в Ченстохові" заснувала президентка фундації "Nasz Dom Częstochowa" Маріанна Ємелянова. Спершу заклад мав сприяти українській культурі та освіті, а також допомагати інтеграції в місті.
Засновниця "Українська школа в Ченстохові": я бачила дуже велику самотність
Маріанна Ємелянова також допомагала українським дітям вивчати польську мову. "Я бачила дуже велику, навіть кричущу, самотність дітей. Ті, хто трохи розмовляв польською, швидко знайшли друзів. Однак діти, які не розуміли польської або були більш замкнутими в собі, були дуже самотніми. Звичайна людина цього не уявляє", — каже вона. Про це пише miasta.tokfm.pl.
Маріанна працювала як з дорослими біженцями, так і з дітьми. "Доросла людина знайде, чим зайнятися, крім роботи, телебачення чи прогулянок. А для дитини спілкування є більшою потребою, ніж їжа. Діти, чиї рідні пішли на роботу, не могли знайти собі друзів, вони залишилися наодинці з собою і з важкими думками, яких не можна переживати дітям у цьому віці", – наголошує співрозмовниця.
За словами Маріанни, вона хотіла створити дружнє середовище для найменших біженців. "Подаруйте їм не лише науку, а й маленький шматочок своєї країни. Де вони могли б вільно говорити, грати та сміятися", — пояснює вона.
Вчителі у Польщі: де взяли персонал для школи в Ченстохові?
Серед дорослих, яким Маріанна допомагала вивчати польську мову, вона знайшла багато освічених вчителів з України. "Нам вдалося зібрати персонал і створити школу. Вона має методичну підтримку закладів України, зокрема Уманського педагогічного університету. Діти зранку ходять до польських шкіл, а вдень можуть навчатися за українським графіком. Якщо вони повернуться в Україну, то зможуть продовжити навчання в українських школах", — каже вона.
За словами засновниці, зараз в українській школі в Ченстохові навчається 56 дітей і працює 18 вчителів. Маріанна зізнається, що школа важлива не лише для дітей, а й для вчителів. "Вони ніби отримали нове життя. Деякі з них не мали роботи, деякі працювали не за фахом, наприклад, у гастрономії. Батьки кажуть, що ніколи не бачили, щоб їхні діти з таким бажанням йшли до школи. Повертаються з польської пошти, швидко обідають і мчать в українську", — додає співрозмовниця.
