У той час як більшість біженців були змушені покинути свою країну, не маючи майна, менша група відносно заможних українців прибула на власних автомобілях і змогла суттєво підтримати польський бізнес, пише czasebiznesu.pl.
Українці підтримують польський бізнес: як це виглядає
Том Макґрат, директор приватної британської початкової школи у Вілануві, зеленому районі Варшави, де проживає велика спільнота емігрантів, сказав, що його школа почала будівельні роботи, щоб потроїти площу своїх будівель, зокрема завдяки зростання кількості українських учнів.
Школа стягує за навчання 15 000 доларів на рік. "Збільшення кількості українських школярів позитивно вплинуло на рішення про розширення", – сказав Макґрат.
Хоча більшість біженців перетинали польський кордон у жалюгідних умовах, були й ті, хто прибув на власних автомобілях, тому вони були "добре фінансово забезпечені", сказав Павел Качмарчик, керівник Центру досліджень міграції при Університеті Адама Міцкевича у Варшаві.
Підприємства, які обслуговували середній клас і заможних людей, стверджували, що наймають україномовних працівників, а витрати українців допомогли їм захиститися від економічних наслідків інфляції.
Анна Кузнєцова, засновниця клініки пластичної хірургії Hermitage у Варшаві, нещодавно найняла українського лікаря, а українці становлять від 10 до 20 відсотків її клієнтів у Варшаві. "Раніше українці до нас не їздили, тому що в Україні такі медичні послуги були значно дешевшими, а зараз, коли вони в Польщі, у них немає іншого виходу", – сказала Кузнєцова.
"Багато українців приїхали з грошима, і вони, безумовно, можуть купити дорогу нерухомість", – каже українська агентка з нерухомості Юлія Антонюк, яка рік тому переїхала до Варшави з Києва з сином.
Біженці споживають менше, ніж поляки
Згідно з лютневим дослідженням Bank Santander Polska, типове споживання українських біженців значно нижче, ніж у польських домогосподарствах, і становить 39 відсотків від середнього польського значення.
Це частково відображає велику кількість дітей серед українців-втікачів, з іншого боку "важко уявити, щоб біженець війни, який часто залишав левову частку своїх речей вдома, міг споживати стільки ж, скільки пересічний громадянин приймаючої країни".
Однак це не завадило мережі українських компаній відкрити у Варшаві магазини, де продають круасани, як ті, що є у Львові. Або заклади, які пропонують косметичні процедури українцям: Ukrainian Leo Beauty Club минулого року відкрив два приміщення у Варшаві, орієнтовані на українців, які наразі становлять 70% клієнтів у Варшаві. Попит настільки великий, що треба записуватися як мінімум за місяць.
Елітні варшавські ресторани та бари наймають український персонал, щоб полегшити їм роботу, і навіть записують бронювання українською кирилицею. "Бувають дні, коли половина клієнтів – українці", – розповідає офіціант Ігор Добринов із ресторану Flaming.
Торгова агентка Аґнєшка Рудась розповіла, що українці зараз становлять 30 відсотків її клієнтів. "Не те, що ми повинні закритися без них, але зараз українці для нас явно важливі", – сказала Рудась.
