Енергетичний міст між Польщею та Україною модернізували. Відома дата запуску
Нове енергетичне сполучення між Польщею та Україною проходить від станції "Жешув" до Хмельницької атомної електростанції. Його збудували на базі лінії електропередач, яка була закрита на 30 років і потребувала глибокої модернізації.
Енергетичний міст Жешув-Хмельницький допоможе Україні продавати електроенергію
Інвестиції в міждержавний енергетичний міст почалися минулого року, пише businessinsider.com.pl. Модернізацію ділянки від станції Жешув до польсько-українського кордону здійснили Polskie Sieci Elektroenergetyczne, а від кордону до Хмельницької електростанції – Укренерго.
Загальна довжина лінії становить майже 400 км, з них понад 70% проходить по території України. Інвестиція з української сторони коштувала 350 млн грн. Проект підтримали польські енергетичні компанії, які безкоштовно надали необхідне обладнання.
"Прагнення України до Європейського Союзу — це не лише амбіції, а й конкретні результати. Ми продовжуємо нашу успішну галузеву інтеграцію з ЄС . Додатковий потужний інтерконектор збільшує наші експортні та імпортні можливості. Завдяки продажу електроенергії ми зберемо кошти на відновлення електроенергетики до нового опалювального сезону", - прокоментував закінчення робіт прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Україна споживає майже вдвічі менше електроенергії, ніж до війни
За відбудову лінії довгий час виступав професор Конрад Свірський, викладач Варшавської політехніки.
"Лінія була побудована у 1980-х роках, але вже багато років не працює. Перед війною українці хотіли її відновити, оскільки їхня атомна енергія була набагато дешевшою, і вони розраховували на її експорт на польський ринок, а далі на європейські ринки. Проте ентузіазму з польського боку не було. Ситуація змінилася лише після початку війни, коли цю лінію максимально швидко відновився", - розповідає Конрад Свірський.
Ще у березні 2022 року польська сторона не планувала модернізувати цю лінію. Згодом на участь в інвестиції подали заявки два приватні інвестори. Мільярдерів спокушала дешева українська електроенергія, а також бажання підтримати охоплену війною країну, яка могла б покращити свою економічну ситуацію завдяки експорту електроенергії. Зрештою Polskie Sieci Elektroenergetyczne відхилила пропозиції та вирішила здійснити інвестицію самостійно, погодивши все з українським оператором.
"Цей проект приносить користь обом сторонам, — стверджує Конрад Свірський. — В результаті російських атак Україна втратила багато потужностей на своїх електростанціях, і, перш за все, втратила контроль над Запорізькою атомною електростанцією з потужністю 6 ГВт. Водночас, потреба України в електроенергії різко впала, бо там, де ведуться бойові дії, перестала працювати промисловість.
Наразі енергетична ситуація в Україні стабільна, але потреба в енергії сягає 50-60% від того, що було до війни. Ми не знаємо, що буде далі, і перш за все, чи вдасться відбити електростанцію в Запоріжжі. Проте після війни обов'язково почнеться відбудова України, яка буде пов'язана з радикальним зростанням попиту на енергоносії".