Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про продовження легального перебування біженців із України. Про це повідомляється на сайті президента Польщі.
Анджей Дуда підписав закон про продовження перебування українських біженців у Польщі
Легальне перебування на території Польщі продовжено до 31 серпня 2024 року, а для тих, хто навчається або складає іспити — до 30 вересня 2024 року. Останнє також поширюється на батьків або опікунів зазначених осіб, якщо вони неповнолітні.
Як інформує видання Rzeczpospolita, українці стали лідерами за кількістю отриманих польських паспортів. Загалом у 2022 році громадянство Польщі отримали близько 10 000 осіб, у 2021 році ця цифра була ще меншою — 7,5 тисяч. Серед лідерів, кому президент Польщі надав громадянство:
українці — 5 200;
білоруси — 2 985;
росіяни — 405.
Понад 60 відсотків українців у Польщі планують повернутися додому
Водночас в Україну планують повернутися у найближчій чи найдовшій часовій перспективі аж 62% українців у Польщі, зокрема, через переживання за близьких і брак коштів на проживання. Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики і перспективи", представлені в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Його автори — Міграційна платформа EWL, Фонд підтримки мігрантів на ринку праці EWL та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету — вказали, що 60% опитаних становлять довоєнні мігранти, 40% — воєнні біженці після 24 лютого 2022 року.
67% респондентів становлять жінки, серед воєнних біженців жінки склали 92%. 50% опитаних громадян приїхали до Польщі з дітьми, а 35% українців, які проживають в Польщі, добре володіють польською мовою.
Дослідники зауважили, що 62% опитаних планують повернутися в Україну в ближчій чи довшій часовій перспективі. Водночас серед воєнних біженців бажання залишитися в Польщі виявили 30%. Також 50% українців у Польщі заявили про намір подавати документи на отримання посвідки на проживання.
Серед стимулів залишитися в Польщі респонденти обрали: "у мене є друзі, знайомі в Польщі", "поляки доброзичливі до громадян України", "Польща є найближчим у культурному плані сусідом", "наші мови схожі", "у Польщі легше знайти роботу".
Тим часом залишитися в Польщі респондентам заважає: "переживання за близьких в Україні", "брак коштів для проживання", "труднощі в пошуку роботи", "труднощі в доступі до медицини", "економічна ситуація в Польщі" та "слабке знання польської мови" (останнє обрали 10% відсотків довоєнних мігрантів та 25% воєнних біженців).
Опитування проводилося серед довоєнних мігрантів та воєнних біженців у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Ґданську, Познані, Любліні, Жешуві, Бидґощі, Ґожуві, Олмжі, Тарнуві, Тчеві, Ополе, Устроні, Шидловці та Вадовіце методом безпосередніх інтерв’ю українською мовою. У ході дослідження було опитано 500 осіб.
