"Понад 30 тисяч радянських солдатів і офіцерів були розстріляні і закатовані в Польщі за час, коли країною правив Юзеф Пілсудський, це необхідно розслідувати", - написав спікер Держдуми РФ в Telegram у неділю. Його позиція - досить смілива для політика, чия країна напала на Україну, де гинуть не тільки військові, а й мирні жителі, в тому числі діти, - була опублікована на офіційному сайті парламенту.
В'ячеслав Володін: "Польща має бути притягнута до відповідальності"
"Необхідно, щоб слідчий комітет і генеральна прокуратура провели всебічне розслідування обставин загибелі наших солдатів і офіцерів. Польща повинна бути притягнута до відповідальності за вбивства і тортури військовополонених червоноармійців", - йдеться в дописі В'ячеслава Володіна, який заявив, що між 1919 і 1921 роками люди померли від "постійного голоду, холоду і хвороб" і що польські табори для військовополонених були "такими ж, як і нацистські табори".
Більш того, голова Держдуми заявив, що польська влада в даний час "дотримується ідеології диктатора Пілсудського, політика якого базувалася на ненависті до Росії". За його словами, Варшава відмовляється розслідувати злочин і "заперечує існування в країні таборів смерті і винищення військовополонених Червоної армії".
"Польське керівництво не може визнати своїх помилок. Такі криваві злочини не закінчуються. Ми повинні зробити все, щоб жертви цієї трагедії не були забуті", - йдеться у дописі Володіна.
Польсько-більшовицька війна. Епідемія вразила не тільки військовополонених
Війна між відродженою Польською Республікою (Другою Річчю Посполитою) і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою тривала з 1919 по 1921 рік, зазначає видання wiadomosci.gazeta.pl. Головною причиною початку конфлікту стали прагнення Володимира Леніна, який почав так зване збирання земель колишньої імперії. Згідно з ідеологією російської комуністичної партії, він мав намір перетворити їх в радянські республіки. В даний час багато кремлівських пропагандистів повертаються до подій початку ХХ століття, щоб виправдати Катинський розстріл. Вони стверджують, що польська влада здійснювала винищення полонених - солдатів Червоної армії - що не підтверджено жодними доказами, документами або свідченнями.
Радянські військовополонені перебували, в Стшалково, Домб'є, Пікуліце і Вадовіце. Польська сторона, наскільки це було можливо, намагалася забезпечити їм належні умови проживання, але це було складним, практично нездійсненним завданням. Влада зіткнулася з переповненістю таборів (особливо після Варшавської битви), і перш за все епідеміями інфекційних захворювань не тільки серед військових, а й серед цивільного населення.
"На підставі численних збережених джерел можна встановити, що за весь час перебування в Польщі в польському полоні загинуло близько 14-16 тисяч радянських військовополонених. Їх ховали в братських могилах на табірних кладовищах. Протягом усього міжвоєнного періоду вони перебували під опікою польської влади. Згідно з договором про репатріацію, з середини березня до середини жовтня 1921 року з Польщі було відправлено 65 797 радянських військовополонених, а до початку 1922 року ще 965. До радянської Росії також повернулося цивільне населення. Близько 965 осіб заявили про готовність залишитися в Польщі. Крім того, близько 2001 колишніх червоноармійців повернулися з польського полону в інші країни", - читаємо на сайті Przystanek Historia.
