Білоруські компанії тікають до Польщі від режиму Лукашенка. "Це ще не кінець"

За інформацією журналістів, дедалі більше білоруських компаній хочуть переїхати до Польщі.

Бізнес у Польщі: навіть Німеччина відстає від Білорусі 

Дані Польського агентства інвестицій і торгівлі свідчать, що цього року білоруські інвестори реалізували в Польщі вже 12 проєктів. Для порівняння, німецький бізнес, який є другим за активністю в Польщі, має лише п’ять підприємств. Про це пише "Dziennik Gazeta Prawna". 

Водночас білоруські компанії не зупиняються на досягнутому. Місцеві інвестори планують ще 33 проєкти за кордоном на суму 47,99 мільйонів євро. Лише американці хочуть реалізувати більше інвестицій у Польщі — а саме 35 проєктів із загальною вартістю понад 3,4 мільярда євро.

За даними Польського агентства інвестицій і торгівлі, білоруські підприємства мають створити в Польщі 9433 робочих місця. Для порівняння, німецькі інвестиції забезпечать 8980 штатних робочих місць, а американські – понад 11,6 тисяч. 

Чому білоруські компанії переїжджають до Польщі?  

У чому причина активізації білоруських компаній у Польщі? Павло Курташ, президент Польського агентства інвестицій і торгівлі, в інтерв’ю виданню "DGP" вказує на польську програму Business Harbor, яка заохочує компанії до переїзду "в безпечне місце", тобто до Польщі. Програма є відповіддю на переслідування режиму Олександра Лукашенка, яка адресований насамперед IT-сектору та стартапам.  

Водночас, за словами спікера, за перший тиждень червня загалом через цю програму було здійснено 35 іноземних інвестицій. Це на 20 відсотків менше, ніж минулого року. Однак їхня вартість однозначно вища — мова йде про зростання з 358 мільйонів євро до 735 мільйонів євро. 

Додамо, згідно з відкритими даними "Опендатабот", перед початком повномасштабної війни Росії проти України понад 34 тисячі українців мали ділові зв’язки з РФ та Білоруссю. Згідно з даними реєстру, на лютий 2022 року 31 262 українці мали спільний бізнес з Росією, а ще 2835 громадян — ділові зв’язки з Білоруссю. 

Відповідно до постанови НБУ, такі громадяни підпадають під перевірку банків. Регулятор визначає для фінустанов 15 критеріїв зв’язку клієнтів з державою-агресором, зокрема, спільний бізнес з громадянами країн-агресорів в Україні або інших країнах, бізнес в країнах-агресорах тощо. Наразі ця постанова не визначає наслідків для клієнтів банків, у яких будуть знайдені ділові зв’язки з країнами-агресорами. Українські банки мають збирати цю інформацію та, за запитом, передавати НБУ.