Це той самий хостел, на який раніше скаржились українські біженці, які там проживали. Розповідали про жахливі умови проживання та негативне ставлення до них. З часу розголосу багато що змінилось на краще, і тепер біженці стали на захист власника, інформує wpoznaniu.pl.
Біженці з хостелу у Познані повинні покинути будівлю: чому так
Нещодавно губернатор Великопольщі заявив, що центр колективного розміщення буде закрито: Міхал Зєлінський у травні заявив, що не продовжуватиме контракт на фінансування перебування громадян України в закладі на вул. Варшавській.
Згідно з його рішенням, термін дії контракту закінчується 31 липня. Після цієї дати біженцям доведеться залишити гуртожиток. Йдеться про близько 500 осіб. Причина непродовження договору – поганий стан будівлі.
"За результатами перевірки служб виявлено низку порушень щодо поточного технічного та санітарно-гігієнічного стану приміщень колективного розміщення та харчування. Крім того, з’ясовано, що власник об’єкту зволікає з проведенням необхідних ремонтних робіт та не дотримується рекомендацій після огляду. Однак багато упущень пояснюється неможливістю провести ремонт через те, що в будинку проживає велика кількість людей", – сказав речник воєводи Ярослав Владчик.
Тим часом мешканці закладу не згодні з таким рішенням. Вони надіслали листа до воєводи, в якому просили про можливість залишитись у хостелі: підписалося понад 250 мешканців. Відповіді досі не отримали, тому вийшли на акцію протесту.
"Губернатору байдуже, в якому стані ця будівля. Півроку ми повідомляли, що будинок у поганому стані, але за цей час воєвода нічого не зробив, щоб покращити умови мешканців чи знайти їм інше місце. Сьогодні він каже, що будівля в поганому стані, але коли людей виселяли з готелю "Ікар", їх відправляли в будинок на вулиці Варшавській", – каже Аніела Барчак з Великопольської асоціації орендарів. Вона додає, що зараз ситуація на Варшавській не ідеальна, але явно покращилася.
Біженці стали на захист власника: маємо підтримку
Біженці захищають власника закладу і кажуть, що отримують підтримку від нього та адміністраторки будинку пані Беати.
"Раніше тут навіть гарячої води не було. Після цього на годину включили гарячу воду. Лише кілька людей змогли прийняти душ за такий короткий час. Крім того, було три пральні машини на 500 місць. З тих пір багато чого змінилося: у нас багато пральних машин, є гаряча вода, є їжа, власник потроху робить ремонт", – розповіла українка Надія, яка мешкає у хостелі.
Інша жінка, Наталія, каже, що живе в одній кімнаті з трьома дітьми. Молодший народився два тижні тому. Зараз він у лікарні з пневмонією.
"Порівняно з попередніми умовами, це найкращі. Поруч є все необхідне: лікарня, школа, садочок, робота. Ми зупинялися в центрах у Гданську, Яроцині, Броніславі, Жеркові. Коли ми приїхали до Познані, ми жили в "Ікарі", але нам теж довелося переїхати. Ми сподіваємося, що зможемо залишитися тут зараз. Ми просто хочемо миру", – каже вона.
