Більшість кінопоказів у Польщі мають оригінальну озвучку. Субтитрування є найпоширенішим методом перекладу фільмів, які виходять на великий екран, тому що дозволяє швидше підготувати переклад. Для дубляжу потрібен не тільки якісний переклад, а й актори, які озвучать потрібних героїв, і команда фахівців, що працюють над звуковим супроводом.
Значну роль у виборі саме оригінальних озвучок відіграє і мова. Видання POLITYKA пояснює, що хороше володіння англійською вже стало чимось обов'язковим у польському суспільстві, і відверто визнавати недоліки в цьому плані, навіть обравши дубльований екран, - привід для глузувань. Фанатики кіно часто кажуть, що якщо хтось дорослий, йому має бути достатньо субтитрів.
Важливими є й емоції. Почасти, актори дубляжу не могли якісно озвучити фільм. Переклад розмов героїв фільму не завжди передає той сенс, який був закладений сценаристом.
Якщо говорити про телебачення, то найпоширенішим методом є одноголоса озвучка.
Зовсім інша історія з мультфільмами та сімейними фільмами. Озвучений переклад не сприймається більшістю польських глядачів серйозно через асоціацію саме з анімованими фільмами. Дубляж має важливу перевагу перед субтитрами - він підходить всім, - пише портал Fragile. Субтитри не дають можливості дітям, які не вміють читати або читають повільно, зрозуміти мультик. Однією з головних особливостей дубляжу є створення ілюзії того, що фільм створено мовою перекладу. Дорослих глядачів не так легко обдурити, але у випадку з дітьми зберігати цю оману можливо і навіть бажано.
Захват у польського глядача викликав мультфільм «Шрек» (реж. Ендрю Адамсон і Вікі Дженсон) 2001 року в перекладі Бартоша Вежбенти та режисерки Йоанни Візмур. Fragile зазначає, що польський дубляж можна поділити на дві епохи – до Шрека і після Шрека. Старі вимоги польської школи дубляжу поступилися місцем свободі перекладу та культурно-мовним адаптаціям, спрямованим на створення гумористичного ефекту. В дубляжі Шрека є елементи, введені лише для того, щоб привернути увагу зрілого глядача, як-от висловлювання Віслюка «Кожен може літати», що є алюзією до пісні "Кожен може співати" у виконанні актора Єжи Штура у 1977 році. Вплив тенденцій, встановлених Шреком, можна побачити в дубляжі більшості фільмів, що були озвучені після нього.
На відміну від Польщі, інші європейські країни активно використовують дубляж. Переважно Франція, Італія, Німеччина та Іспанія найбільше асоціюються з дубляжем. Ці чотири країни іноді називають групою FIGS (France, Italy, Germany, Spain), яка сягає перших днів європейського дубляжу. Портал Fragile пояснює причину популярності озвучки перекладу у цих країнах.
У Франції позиція дубляжу була результатом зусиль зберегти позицію французької мови як lingua franca (функціональний тип мови, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів) та турботи про її цілісність перед обличчям американського впливу. Для цієї мети студія в Жоїнвілі була відповідно адаптована і стала центром французького дубляжу.
Водночас в інших трьох країнах ситуація була зовсім іншою. Італією, Німеччиною та Іспанією правили фашистські режими. Мова є важливою для збереження єдності та автономії - диктатори, які правили цими країнами, усвідомлювали це. Особливо важливо це було в Італії, розділеній різними діалектами. У результаті, імпорт фільмів контролювався урядом, а дубляж став необхідністю. Це, своєю чергою, заклало основи сьогоднішнього домінування дубляжу в Західній Європі.