Дані щодо добових виплат на утримання українців показують, що найбільше коштів виділили в Мазовському, Великопольському та Шльонському воєводствах. Про це пише innpoland.pl.
Які воєводства найбільше витратили на українців?
Ось якими є витрати на українських біженців у п'яти воєводствах в злотих:
- Мазовецьке - 740 млн;
- Великопольське - 350 млн;
- Шльонське - 347 млн;
- Дольношльонське - 336 млн;
- Малопольське - 288 млн;
Найменше грошей на утримання біженців витратили Вармінсько-Мазурське, Свєнтокшиське та Підляське воєводства.
Українські біженці віддають перевагу Німеччині, а не Польщі. Чому так?
Зараз у Німеччині перебуває близько 1,08 мільйона громадян України, хоча перед повномасштабним вторгненням РФ українське населення в країні було відносно нечисленним. Так, згідно з даними Федерального статистичного відомства Німеччини, на кінець 2020 року в Німеччині перебувало 135 тисяч громадян України. Про це повідомляє slaskibiznes.pl.
Таким чином, з лютого 2022 року туди приїхало близько мільйона осіб. І ця цифра постійно зростає, на відміну від Польщі. Як розповідає Business Insider докторка, експертка WOT Foundation Олена Бабакова, Польща спочатку приваблювала не лише привітністю своїх жителів. "Ми прикордонна країна, тому деякі люди просто хотіли перечекати перші моменти війни і подивитися, що буде потім. Велике значення мало й те, що біженці найчастіше їдуть туди, де мають рідних чи друзів. І вони рідко мали родичів у західних країнах", — пише видання.
Проте відтоді багато чого змінилося. Уряд Німеччини почав приймати санкції, погодився відправити Україні важке озброєння. І це почало приваблювати все більше і більше біженців. Дослідження німецького уряду показують, що аж 37 відсотків українців хочуть залишитися в цій країні назавжди, навіть якщо війна нарешті закінчиться. Для порівняння, близько 19 відсотків хочуть залишитися в Польщі назавжди.
Ще однією причиною є більша соціальна та погодинна оплата праці. Як повідомляє видання, для українських біженців перебування в Німеччині фінансово вигідніше. "За замовчуванням повнолітні шукачі притулку мають право на 410 євро (понад 1,8 тисячі злотих) на "задоволення основних потреб". Отримавши притулок, біженці можуть працювати, а заробітна плата на нашому західному кордоні, звісно, ??значно вища, ніж у Польщі. Мінімальна зарплата в цій країні становить 12 євро (53 злотих) за годину. Мовний бар’єр залишається, хоча дослідження уряду в Берліні показують, що три чверті українських біженців у країні пройшли курси. Їх зазвичай фінансують державні установи Німеччини", — каже експерт.
