20 серпня, в річницю початку "польської операції" НКВС, члени "Меморіалу", представники консульств Польщі, Німеччини, Швеції та Норвегії, а також конгресу поляків Петербурга мали намір провести акцію пам'яті репресованих поляків та покласти квіти до їх могил.
Спочатку вкрали пам'ятник жертвам політрепресій, а тепер ще й не пустили на кладовище
Адміністрація заявила, нібито з 19 по 23 серпня "санітарний день для інвентаризації дерев, що становлять загрозу", розповіли у "Меморіалі".
Крім того, біля входу на цвинтар іноземних дипломатів та членів "Меморіалу" зустріли "помічники санітарів" в особі молодих людей із "Волонтерської роти" з безліччю плакатів. На одному з них було написано "Руки геть від пам'ятників" - не можемо не солідаризуватись. До них приєдналися "журналісти" пропагандистського "Телеканалу 78". У підсумку акція відбулася біля воріт цвинтаря.
Раніше на Левашівському цвинтарі вже траплялися скандали стосовно поховань поляків. У липні цього року стало відомо, що з кладовища зник пам'ятник польським жертвам політичних репресій, розстріляним у Ленінграді. Місцева влада вигадує різноманітні причини. Зокрема, джерело ТАРС в адміністрації Петербурга заявило, нібито пам'ятник відправили на реставрацію після нападу вандалів.
Нагадаємо, минулої осені "Волонтерська рота" постійно приходила з погромами на прогулянки "Меморіалу" в Москві, а також на акції підготовки "Повернення імен".
Що відомо про репресії поляків у колишньому СРСР
Левашівський меморіальний цвинтар, також відомий як Левашівська пустка, знаходиться на місці колишнього розстрільного полігону НКВС часів сталінських репресій 1937-1953 років. Там поховано близько 45 тисяч репресованих різних національностей.
За оперативним наказом НКВС СРСР ? 00485 "Про ліквідацію польських диверсійно-шпигунських груп та організацій ПОВ [Польської військової організації]" репресуванню підлягали зокрема військовополонені польської армії, перебіжчики з Польщі, політемігранти та політобміняні з Польщі, колишні члени ПКС [Польський Політичний Союз] та інших польських політичних партій. Одночасно наказувалося припинити звільнення до кінця терміну з таборів усіх підозрюваних у шпигунстві на користь Польщі, справи їх передавати Особливій нараді. Найжорстокіших репресій зазнали представники польської громади, які працювали у військово-стратегічних галузях (транспорт, зв'язок, оборонна промисловість, армія, органи безпеки тощо), а також польські культурні спільноти. Наказом було створено особливий позасудовий орган - "двійку" (Комісію наркома внутрішніх справ СРСР та Прокурора СРСР) та "альбомний" порядок оформлення справ (розгляд справ проводився заочно, за списками, внесеними до "альбому"). Цей механізм застосовувався під час проведення всіх "національних операцій". За час проведення "польської операції" протягом 1937-1938 років було засуджено 139 815 осіб, з яких 111 071 - до розстрілу.
