За словами президента Об’єднання українців у Польщі, багато біженців планували повернутися в Україну після закінчення навчального року. Вони хотіли, щоб їхні діти з вересня могли повернутися до українських шкіл.
За даними PortalSamorzadowy.pl, на початку цього року кількість українських біженців із номером PESEL становила 955 тисяч осіб. Мирослав Скірка додає, що сьогодні ця цифра, безумовно, значно менша і, за оцінками, вона впала на 15-20 відсотків. Про це пише money.pl.
Проблема для українських біженців полягає у тому, що польські школи не мають деяких важливих предметів, які є в українських школах. "Для них дуже важливо, чи повернуться вони потім в Україну. Йдеться, серед іншого про українську мову та історію України. Чим довша перерва у викладанні таких предметів, тим важче цим дітям буде повернутися до української школи", — каже в інтерв’ю PortalSamorzadowy.pl президент Об’єднання українців у Польщі.
"У Польщі залишилися переважно ті біженці, які хотіли б залишитися у нас на довше чи навіть осісти назавжди. Значна частина з них є краще освіченими та забезпеченими. Аж 73 відсотки повнолітніх біженців з України знайшли легальну роботу в нашій країні, а понад 30 000 осіб з цієї групи створили компанію в Польщі", — додав Мирослав Скірка.
Українці дедалі частіше віддають перевагу Німеччині, а не Польщі. Про це свідчить кількість біженців в обох країнах. На таке рішення вплинуло кілька факторів. Серед них — оплата праці та зміна політики.
Як розповідає Business Insider докторка, експертка WOT Foundation Олена Бабакова, Польща спочатку приваблювала не лише привітністю своїх жителів. "Ми прикордонна країна, тому деякі люди просто хотіли перечекати перші моменти війни і подивитися, що буде потім. Велике значення мало й те, що біженці найчастіше їдуть туди, де мають рідних чи друзів. І вони рідко мали родичів у західних країнах", — пише видання.
Проте відтоді багато чого змінилося. Уряд Німеччини почав приймати санкції, погодився відправити Україні важке озброєння. І це почало приваблювати все більше і більше біженців. Дослідження німецького уряду показують, що аж 37 відсотків Українці хочуть залишитися в цій країні назавжди, навіть якщо війна нарешті закінчиться. Для порівняння, близько 19 відсотків хочуть залишитися в Польщі назавжди.
Ще однією причиною є більша соціальна та погодинна оплата праці. Як повідомляє видання, для українських біженців перебування в Німеччині фінансово вигідніше. "За замовчуванням повнолітні шукачі притулку мають право на 410 євро (понад 1,8 тисячі злотих) на "задоволення основних потреб". Отримавши притулок, біженці можуть працювати, а заробітна плата на нашому західному кордоні, звісно, значно вища, ніж у Польщі", — каже експертка.
Бабакова також підкреслює, що українців лякає німецька бюрократія. Однак, пройшовши це, біженець стає бенефіціаром низки пільг. "Держава часто оплачує біженцям житло – іноді навіть квартири-студії в Берліні чи інших великих містах, відправляє їх на мовні та професійні курси, виплачує допомогу по безробіттю, достатню для покриття основних витрат. У Польщі з цим є проблема. Так, ви отримуєте 500+, але чи заробить на це мати-одиначка з двома дітьми у Варшаві?", — риторично запитує експертка.