Заборона імпорту зерна будує можливість вступу України до Європейського Союзу. Про це заявив, у середу 13 вересня, міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс.
Те, що ми зараз робимо, наша сильна позиція, те, що ми зробили 15 квітня (заборона імпорту зерна з України – ред.), будує можливість вступу України до Європейського Союзу.
Міністр запевнив, що Польща точно не погодиться на вступ України до Євросоюзу, якщо не будуть побудовані інструменти у вирішенні питання зерна.
Якщо ми сьогодні не вибудуємо ці інструменти, то Польща точно не погодиться на вступ України (до Євросоюзу – ред.). Сьогодні треба будувати інструменти, тому що з українськими продуктами ми проживемо довше.
Коли Польща приєдналася до Європейського Союзу, вона мала виконати жорсткі умови, тому перед Україною також має бути поставлена низка умов - резюмував міністр.
Як підкреслив міністр в ефірі Radio Plus, "на основі, яка є на цей час, польське сільське господарство ніколи не виграє українське".
Там кілька сотень тисяч господарств. Це зовсім інше сільське господарство, тому наша позиція така сильна.
Польський аграрний міністр також зазначив, що заборона повинна діяти, допоки не будуть узгоджені всі питання сільського господарства між Україною та ЄС. При цьому він очікує рішення Єврокомісії, яке подовжить ембарго чотирьох видів зерна щонайменше до кінця року.
На його думку, заборона мала б діяти принаймні до узгодження питань сільського господарства між ЄС та Україною – також у контексті можливого вступу України до ЄС.
"Україна не може приєднатися до Європейського Союзу в нинішніх умовах, тому що це зашкодить польському сільському господарству", - сказав Телус.
Він додав, що необхідно вибудувати інструменти, завдяки яким харчові продукти з України їхатимуть далі за межі ЄС.
Зерно з України має йти туди, куди потрібно, до країн Азії та Африки, а не залишатися в Європі.
На думку українського політолога Євгена Магди, заяву міністра сільського господарства не вірно сприймати як погрозу Україні чи офіційну позицію польського уряду. На його думку, риторика Телюса дуже нагадує передвиборчу.
"Це політична спекуляція. Пан міністр повинен повторити свою заяву у жовтні. А зараз це елементи передвиборчої риторики. Хіба можна сказати, що представник польського уряду не працює на результат "Права та Справедливості"? Це меседжі для виборців. Мовляв, партія ПІС рішуче відстоює інтереси польських фермерів й власних виробників агропродукції", — пояснює Магда.
Політолог також звертає увагу, що такі заяви польських політиків сьогодні не виглядають логічними. Адже насправді вони прекрасно усвідомлюють, що вступ України скоріше посилює політичну позицію поляків в ЄС, ніж послаблює.
"Тільки уявіть собі, що в Європарламенті буде така сама за чисельністю фракція. Мова йде про посилення політичної взаємодії. Українським та польським представникам в середині ЄС буде легше кооперуватися, а також розв'язувати нагальні питання. Є багато факторів. І, за великим рахунком, Польща могла б навчити Україну як саме використовувати європейські фонди розвитку", — пояснив експерт.
Ба більше, вступ України до Європейського союзу нівелює фактор кордонів. А це, наголошує експерт, призведе до спрощення багатьох процедур. Саме тому членство України в ЄС вигідно для обох сусідніх країн.
"Окрім того, якщо Україна стане членом Європейського союзу, Польща розраховує брати активну участь у відновленні її економіки та інфраструктури. За великим рахунком, Польща мала б отримати від України сигнал, що вона матиме такі преференції. На жаль, українська влада до цього ще не готова. Адже потреби українського бюджету фінансуються з бюджету Євросоюзу, а не з бюджету Польщі", — додав він.
З іншого боку, польські політики добре розуміють, що вступ України до ЄС не відбудеться просто зараз. Адже Україна ще навіть не розпочала переговори про вступ.
"Це рішення планують ухвалювати лише наприкінці року. Та от запевнити нас у тому, що ці переговори і справді розпочнуться насправді ніхто не може. Є позиція Урсули фон дер Ляєн про те, щоб розпочати ці переговори. Вона чітко заявила про курс на розширення ЄС, виступаючи перед Європарламентом", - акцентував Магда у коментарі ukrayina.pl.
15 вересня спливає заборона Європейської Комісії на імпорт українського зерна до держав-членів Європейського Союзу. Україна розраховує, що після цієї дати європейська сторона скасує ці обмеження. Про це йдеться в офіційному коментарі МЗС України.
Так, у дипломатичному відомстві заявили, що Україна та Єврокомісія вже провели системну роботу в межах Спільної координаційної платформи. Зокрема, сторони досягли домовленостей про збільшення потужностей Дунайського коридору, перенесення санітарного та фітосанітарного контролю з кордону до країн призначення української продукції, моніторинг врожаю, обсягів зберігання зернових та торговельних потоків на кордоні.
У контексті вироблення довгострокових рішень сторони також визначили кроки задля розбудови нових зерносховищ на території ЄС, сформували альтернативні транспортні коридори до Балтійського, Адріатичного та Егейського морів, а також розпочали роботу щодо запровадження спільного митного контролю між Україною та державами-членами ЄС.
Зокрема, у повідомленні зазначено, що експорт українських зернових не є причиною дестабілізації внутрішнього ринку ЄС. За час дії заборони Єврокомісії та тривалої відсутності української аграрної продукції проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не були врегульовані на рівні їхніх урядів. Це вказує на наявність зовсім інших чинників ринкового тиску, зокрема глобального коригування цін.
Парламент Болгарії скасував продовження заборони на імпорт українського зерна до своєї країни. Міністр сільського господарства Кирил Ватєв спочатку був здивований цим рішенням, - пишуть місцеві ЗМІ. Проте сьогодні він заявив парламенту, що погоджується зі скасуванням заборони, оскільки макроекономічні показники, оприлюднені на засіданні Ради міністрів у середу, показують, що дозвіл на імпорт українського зерна не значно вплине на економіку країни.
Вжито заходів щодо посилення контролю за всіма українськими товарами й особливо за зерновими. Буде суворо контролюватись наявність радіоактивних компонентів та важких металів, а також інші показники, які контролюються – гербіциди, пестициди тощо, – сказав Ватєв депутатам.
У Міністерстві аграрної політики України написали: "Ми вдячні Болгарії за щиру підтримку. Ми підтверджуємо конструктивну та відповідальну позицію щодо всіх напрямків співпраці".