Польські трамваї допомогли хлопчику з України адаптуватись
Трамваї є невідмінною частиною варшавського міського транспорту. Якісь з них лише починають свою працю на коліях, якісь вже возили не одне покоління варшав'ян. Як виявилось, трамваї можуть також заліковувати рани й навчати, як це трапилось у випадку Степана.
6-річний хлопчик приїхав до Варшави з Запоріжжя, після початку повномасштабного вторгнення. Мама Даша розповідає, що втрьох — мама, бабуся та Степан вирішили приїхати саме до польської столиці, адже там у них були друзі. Батько хлопчика залишився у Запоріжжі.
Перший час був важким. Війна вдома, нове місто, незнайома мова та проблеми з пошуком роботи. Для маленького Степана місцем спокою став трамвай, - пише Gazeta Wyborcza у своїй зворушливій історії.
"Мій син найшвидше знайшов безпечне місце. Єдине, де він не думав про дім і тата. Ми почали їздити варшавськими трамваями. Ми просто сіли і їхали безцільно, від петлі до петлі. Різними лініями практично в будь-який куточок Варшави, цілий день", - каже Даша.
Степан навчився польської завдяки...трамваям!
Любов Степана до трамваїв почалась ще у Запоріжжі. Він любив спостерігати за трамваями, збирати іграшкові вагони, а найкращим і, мабуть, єдиним видом транспорту для нього був трамвай.
У Варшаві, під час поїздок трамваєм, Степан уважно прислухався до оголошення зупинок. "Вдома він повторював назви зупинок вголос. У власній квартирі мені здавалося, що я ще не вийшла з трамвая", - розповідає мама хлопця.
Таким чином він не лише вивчив усі лінії трамваїв та їхню історію, а й навчився писати й читати польською. Все дійшло до того, що хлопчик міг вже самостійно прочитати інформацію на зупинках.
Через деякий час Даша знайшла роботу, а Степан пішов до школи. Але все-таки майже кожна вільна хвилина — це поїздка трамваєм по Варшаві.
Під час "Ночі музеїв" ми побували на параді історичних трамваїв, а під час Днів громадського транспорту відвідали станцію метро "Кабати". На Різдво Степан попросив макет вагона
Попри те, що хлопчику полюбились варшавські трамваї, він сумує за домом. Батько час від часу надсилає йому до Польщі вагончики, якими його син любив гратись вдома, у Запоріжжі.
Історією любові хлопчика до варшавських трамваїв поділилась мама Даша
Мама Степана вважає трамваї душею Варшави. Свою історію та історію сина Даша вона описала кількома реченнями на сторінці Варшавських трамваїв у Facebook під записом із побажаннями до Дня водія трамвая (25 листопада): "Ви більше, ніж просто транспорт. Ви душа Варшави!"
Коли почалася війна і ми приїхали до Варшави, моєму синові було 6 років. Єдине, що рятувало його від сумування за татом і домом, це трамваї. Ми сіли і їздили цілими днями з кінця в кінець. На різних лініях. .. Читаючи назви зупинок і слухаючи їх назви, навчився читати й писати польською. І він мріє одного дня стати водієм трамвая. Ви більше, ніж просто транспорт. Ви - душа Варшави!
– Дякуючи пасажирам у День трамвая, ми не очікували, що у відповідь прочитаємо такий зворушливий коментар. Нам потрібно було поділитися цим, тож ми це зробили, — сказав Мацей Дуткевич, речник "Tramwaje Warszawskie".
