'"Польща приєдналася до декларації G7, що покликана мобілізувати демократичні держав на підтримку України", - заявили у канцелярії голови польського уряду в соцмережі X.
Туск також наголосив, що в Польщі немає сумнівів щодо необхідності підтримки України, оскільки це стосується безпеки й самої Польщі. Просячи світових лідерів підтримати Україну, Туск висловив переконання, що взаємна підтримка важлива у важкі часи й зміцнює взаємну повагу та дружбу.
"Вдячний за готовність розпочати роботу щодо двосторонньої угоди між нашими державами. Та впевнений: угода може бути дуже амбітною, саме такою, якої потребують наші народи. Окремо хочу подякувати й за спільну роботу з Польщею щодо Формули миру – Польща підтримує глобальні зусилля, бере участь у відповідних зустрічах. Це важливо", – заявив Зеленський.
Наступний етап — укладання двостороннього договору між Польщею та Україною
За словами заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви, найголовніше – Польща висловила готовність приєднатися до Спільної декларації G7 про надання Україні дієвих гарантій безпеки, ухваленої на липневому Саміті НАТО у Вільнюсі.
Сподіваємося на якнайшвидший початок переговорів з Польщею щодо укладення двостороннього безпекового договору за прикладом Великобританії. Це ознаменує новий етап у наших двосторонніх відносинах. Разом зробимо Європу безпечнішою, а Україну та Польщу – сильнішими разом
Дональд Туск своєю чергою зазначив, що ця декларація має мобілізувати демократичні країни для підтримки України.
"Польща намагатиметься допомогти в усіх аспектах процесу вступу до ЄС так, щоб повне членство України у Євросоюзі швидко стало фактом. Ми також співпрацюватимемо в усіх інших форматах, тому я повідомив пану Президенту, що Польща приєдналася сьогодні до Спільної декларації G7, яка була сформована на саміті НАТО у Вільнюсі», – повідомив польський прем'єр. Водночас польський прем'єр-міністр оголосив про співпрацю "і в інших форматах".
Що означає доєднання Польщі до гарантій безпеки країн групи семи?
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.
Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:
- Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
- Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків"
, — вказується в документі.
- Країни також зобов'язуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.
- Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
- Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.
На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.
Шлях підписання декларації про безпекові гарантії для України
Нагадаємо, 4 грудня 2023 року в Офісі президента України заявили про початок консультацій між Україною та Європейським союзом щодо надання гарантій безпеки.
"За дорученням президента України і керівника Офісу голови держави заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква розпочав перший раунд консультацій із заступником генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки й оборони Шарлем Фрізом щодо колективних безпекових гарантій ЄС. Ці консультації відбулися у розвиток Спільної декларації G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року", – повідомили тоді в ОП.
У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.
Які країни підтримують Декларацію про безпекові гарантії?
До декларації держав G7 щодо надання гарантій безпеки Україні приєдналися майже 30 країн, заявив у липні 2023 року президент Володимир Зеленський.
Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.
У другий день вільнюського саміту до "Групи семи" приєдналася й Скандинавські держави: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.
Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня прем'єр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.
Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.
Німеччина стала шостою країною "Групи семи", з якою Україна почала двосторонні переговори щодо гарантій. За повідомленням ОП, переговорну групу від України очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
"Німеччина – наш надійний партнер та один із лідерів фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні. Без Німеччини неможливо уявити дієвість гарантій безпеки, а також майбутнє членство України у євроатлантичній спільноті. Саме тому початок двосторонніх безпекових переговорів із Німеччиною такий важливий", – заявив Жовква.
