Захист українців у Польщі: уряд готує нові умови для біженців

Діючий до 4 березня 2024 року спецзахист для українських біженців у Польщі буде продовжено на пів року. За ці шість місяців польський уряд налаштований розробити нові правила надання допомоги особам, які покинули Україну через початок повномасштабної війни.

Польща змінить правила перебування біженців з України у 2024 році

Польща продовжить допомогу українським біженцям на теперішньому рівні лише до вересня цього року, пише "Rzeczpospolita".

Передбачений законом спецзахист для українських біженців, який закінчується 4 березня, буде продовжено на шість місяців. Після закінчення цього терміну правила зміняться.

Серед анонсованих змін є скасування статусу біженця після виїзду громадянина України з Польщі навіть на короткий термін (наприклад, на свята або у відпустку). На думку уряду, дії таких осіб показують, що їм вже не потрібен тимчасовий захист. Також біженці отримуватимуть менші виплати на дітей.

Так, польський уряд проведе консультації з міністерствами, органами місцевого самоврядування та організаціями, які надають біженцям допомогу.

"Зміни дуже потрібні. Міжнародну фінансову допомогу від держави мають надавати лише хворі, залежні та інваліди, переважно зі Східної України, каже Анета Жоховська, директор Фундації Лени Гроховської, яка керує п’ятьма центрами для біженців у Польщі. Там проживає близько тисячі осіб.

Скільки українців проживає в Польщі?

Запроваджена урядом ПіС у березні минулого року часткова оплата за харчування та проживання для українців, які довше проживають у центрах колективного розміщення, виявляється положенням "на папері". За даними, підготовленими для "Rz" Міністерством внутрішніх справ, нині у фінансованих державою центрах проживає понад 42 200 громадян України.

Це вдвічі менше, ніж рік тому, коли в центрах перебувало 82,5 тисячі українців.

У міністерстві також підрахували, що з 24 лютого 2022 року до 27 грудня 2023 року в усіх воєводствах з організованим проживанням скористалося майже 531 тисяча біженців з України.

В чому причина зменшення кількості українців в країні?

Міністерство стверджує, що не збирає таких даних і передає їх воєводам й органам місцевого самоврядування.

З самого початку представники місцевої влади попереджали, що перевірити фінансовий стан біженців буде важко, а запровадження виплат - нереально.

"Ніхто не контролює це. Ми чули, що деякі центри, (у тому числі один хостел у Варшаві),  запровадили плату за проживання. Так, у найбільшому центрі в Серадз, який призначений для людей, які опинилися в найважчих життєвих ситуаціях, практично всі користуються пільгами. Це 400 осіб, сотню з яких фінансує наш фонд, — пояснює Жоховська і додає, що якби вони дотримувались урядових вказівок, людина повинна була б платити майже 2000 злотих на місяць.

"А це нереальна ставка", — додала вона.

"Сума виплат є предметом індивідуальних домовленостей в окремих воєводствах між воєводою, місцевою владою та підрядником", – загадково відповідають у Міністерстві внутрішніх справ.

У Гданську щомісяця розміщується приблизно 220 громадян України.

"Більшість цих людей звільнені від оплати у зв'язку зі складною життєвою ситуацією. Проте станом на 22 січня, всі 206 осіб, які перебувають у визначених місцях проживання, звільнені від сплати за проживання", – пояснює Марцін Шелонг з офісу мера Гданська.

Проте Фундація Лєни Гроховської вирішила з січня ввести символічну плату за перебування – від 100 до 300 злотих за особу на місяць, найвища в центрі в Ожарові, 200 злотих -  у Констанцині.

"Ми мобілізуємо мешканців виходити на роботу. З самого початку у нас не було громадського харчування, біженці готують і прибирають самі. Ми не хочемо вчити їх безпорадності", - додає Анета Жоховська.

Польща підготує нові умови для надання допомоги українцям

"Ми даємо собі пів року, щоб напрацювати хороші зміни до закону, – каже заступник міністра внутрішніх справ Польщі Вєслав Щепанський.

Завдяки спеціальному акту від березня 2022 року українці отримали право на проживання на рівних умовах з громадянами країн ЄС. Мова йде про повний доступ до освіти, системи охорони здоров’я та ринку праці.

Так, завдяки спецзакону про біженців від березня 2022 року українці отримали право не тільки на проживання на рівних із громадянами країн ЄС принципах (повний доступ до освіти, системи охорони здоров’я та ринку праці).

Уряд Польщі гарантував громадянам України харчування та проживання, соціальну допомогу на дітей 500 Плюс (з 2024 року 800 Плюс), одноразову допомогу 300 злотих і виплату у розмірі 12 000 злотих при народженні дитини на території Польщі.

Роберт Станішевський з Варшавського університету запевняє, що поляки не хочуть беззастережно допомагати українцям і від самого початку виступають проти соціальних пільг й зловживань дорогим захистом у нашій країні. Офіційно ж про це говорить лише Конфедерація.

Приклад Норвегії, яка запровадила обмежувальні правила для біженців з України

"Rzeczpospolita" звертає увагу на досвід Норвегії, який може перейняти й Польща. 

Громадяни України у Норвегії можуть втратити статус біженця, якщо поїдуть, наприклад, у відпустку. Адже, на думку, країни перебування, такий крок вказує на відсутність потреби громадянина у прихистку.

За даними гуманітарних організацій, така ж проблема з українцями існує і в Польщі. Щодня до 20 тисяч громадян України можуть в'їжджати в Польщу: залишати країну дозволено на термін до 30 днів. При цьому, і українцям, і полякам відомі випадки спекуляцій на темі спецзахисту для біженців. 

"Бувають виняткові ситуації, коли наші студенти їздять в Україну. Нам відомі випадки, коли людина живе в Польщі на державному утриманні, орендуючи квартиру в Україні. Це не подобається і самим українцям, які втратили домівку через війну", каже Жоховська.

Згідно з останнім дослідженням, 21% українських біженців. Окрім того, ще 48 % довоєнних іммігрантів хочуть назавжди залишитися в Польщі, пише "Rzeczpospolita".