Польські фермери знову анонсували початок страйків. Вже цього тижня хочуть заблокувати кордон з Україною. Щоправда, цього разу блокувати його будуть не перевізники, а Незалежний самоврядний профспілковий союз індивідуальних фермерів "Солідарність". За оприлюдненою ними інформацією, протести мають розпочатися з 9 лютого і триватимуть до 10 березня.
За даними польських страйкарів, причиною блокади стало ухвалене минулого тижня рішення Єврокомісії про продовження ще на рік дії преференцій для українських імпортерів. А простіше кажучи – продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.
Наше терпіння вичерпалося. Рішення Брюсселя є неприйнятним для всієї нашої сільськогосподарської спільноти
"Бездіяльність польської влади та її декларації співпраці з Європейською комісією, а також анонси про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської продукції та харчових продуктів з України не залишають нам іншого вибору, як оголосити загальний страйк", – йдеться у заяві польських фермерів.
Також протестувальники називають й інші причини блокади. "Ми не погоджуємося на впровадження "Європейського зеленого курсу", стратегії ЄС "від поля до столу" та Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу в запропонованій формі", – зазначають фермери.
Протести проти України
На думку українських експертів, протести спрямовані саме проти України. Адже саме конкуренцію з українськими виробниками змальовано як головну причину того, що під загрозою банкрутства опинилися "польські сімейні ферми, які часто є спадком багатьох поколінь фермерів". Водночас експерти додають, що проблеми польських фермерів ніяк не є виною України та не можуть бути вирішені через блокування українського кордону.
Вони виникли виключно через бездіяльність влади Польщі протягом попередніх років. Причому саме Польщі, а не ЄС в цілому.
Вирощування зернових у Польщі є нерентабельним
Економічний зріз польського ринку доводить, що вирощування зернових культур у Польщі не покриває потреб країни.Щоб воно було прибутковим для фермерів, враховуючи структуру використання землі (середня площа господарства – 11 гектарів), решта платників податків мусять доплачувати аграріям.
І хоча наразі більшу частину збитків польським фермерам покриває ЄС, але цих дотацій ніколи не буде достатньо. Мито для українського імпорту на рівні хоч 20%, хоч 50% не зможе істотно змінити цю ситуацію.
Однак зерно є кормом для тварин, а отже, сировиною для виробництва молока та м'яса, що означає, що зерно значно дорожче за світові ціни зробить неконкурентоспроможними прибуткові сектори польського сільського господарства – молочний та м'ясний. Не кажучи вже про зростання цін у магазинах майже на всі продукти, для яких зерно є сировиною (муку, хліб, рослинні олії, яйця, молочні та м’ясні продукти тощо) та загальне зростання інфляції.
Чи не знав про це уряд партії "Право і справедливість", коли вводив обмеження проти української продукції? Очевидно знав, але діяв відповідно до своїх політичних інтересів.
Польському фермеру не треба конкурувати з Україною
Щоби польський фермер міг відчувати достаток, йому не потрібно конкурувати з Україною, Аргентиною чи США у виробництві зерна, але скоріше наслідувати приклад Нідерландів – країни, подібної до Польщі як з точки зору клімату, так і структури використання землі.
Якби "Право і справедливість", яка була при владі понад вісім років, за цей час розвивала польське сільське господарство на зразок Нідерландів, впроваджуючи технології та інвестиції, цієї проблеми просто не існувало б,- зазначають аналітики.
Однак цього не було зроблено. Зробити це може новий уряд, і в цьому питанні співпраця з Україною є необхідна для Польщі.
Саме такі наративи мають бути донесені до широких мас польського суспільства, у тому числі фермерів. Це непросте завдання, проте саме так можна добиватися довгострокового подолання кризи у наших відносинах із сусідами.
Але зусиль лише чиновників тут буде недостатньо. Український бізнес мусить об’єднатися до дії та брати у свої руки питання взаємин з Польщею та іншими країнами ЄС.
Потрібно спонукати до адекватних дій державну адміністрацію України, а також самим активно комунікувати з польським суспільством та владою.
