Туск та Сікорський налагоджують європейську співпрацю
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та міністр закордонних справ Радослав Сікорський провели плідні перемовини у Парижі. Під час пресконференції з президентом Франції Емануелем Макроном, польський прем'єр наголосив, що його метою є співпраця з європейськими лідерами.
"Я мав намір розпочати свій термін прем’єрства з пожвавлення відносин Польщі з найважливішими європейськими партнерами. Невипадково, відвідавши Брюссель і Київ, я приїхав до Парижа", - сказав Туск в понеділок у Єлисейському палаці.
Польсько-французькі перемовини мали свій результат: Макрон заявив про підписання трактату, який замінить Договір про дружбу та солідарність, підписаний у 1991 році. "Питання безпеки в Європі тісно пов'язане з ситуацією в Україні. Наші країни відіграють тут велику роль, – сказав французький лідер.
Туск, цитуючи "Трьох мушкетерів" додав, що Польща та Франція мають стати сильними державами, готовими захищати власну територію та друзів за межами ЄС згідно з гаслом "Один за всіх, усі за одного".
Туск згодом відправився до Берліна на зустріч з канцлером Олафом Шольцом, а голова МЗС Сікорський тим часом взяв участь у зустрічі Веймарського трикутника. Польський міністр, разом із головами дипломатії Франції та Німеччини, відновили групу співпраці, яка останніми роками була спаралізована.
Веймарський трикутник для Польщі: від країни, яка шукала підтримки до важливого союзника
Веймарський трикутник був створений у 1991 році, коли Польща була на початку свого шляху до Європейського Союзу. Він мав сприяти діалогу між Польщею, Німеччиною та Францією і спочатку був зосереджений на підтримці політичної трансформації Польщі та її інтеграції в ЄС, в що мало хто вірив.
Ідея створення Веймарського трикутника народилася в контексті політичних та економічних змін у Центральній та Східній Європі після 1989 року. Своєю назвою "трикутник співпраці" завдячує німецькому місту Веймар, де через два роки після ініціювання, офіційно було підписано утворення організації.
У той час, кожна сторона Веймарського трикутника мала вигоди з того, щоб співпрацювати. Для Польщі це була чудова можливість налагодити співпрацю з Європою і наблизити своє членство у ЄС. Німеччина могла налагодити відносини з посткомуністичними країнами, які проходили трансформацію. Франція побачила для себе можливість активніше брати участь в інтеграції країн колишнього Східного блоку із Заходом.
У лютому 2014 року міністри закордонних справ Радослав Сікорський, Франк-Вальтер Штайнмаєр і Лоран Фабіус побували в Києві, де їм вдалося досягти домовленостей між опозицією, яка протестувала на Майдані, і проросійським президентом України Віктором Януковичем.
Згодом відносини у Веймарському трикутнику почали охолоджуватися. Під час правління партії "PiS" цей формат занепав, як і відносини Варшави з Берліном і Парижем.
Зараз же, Польща повертається до "європейської родини", що неодноразово підкреслювали західні ЗМІ та політики у Брюсселі.
"Якщо у 2015 році Польща виглядала біднішим родичем у Веймарській групі, яка заробляє великі гроші, то сьогодні диспропорції не такі очевидні. Німеччина і Франція переживають серйозні внутрішньополітичні кризи. У цих країнах правителі обороняються, а популісти набирають сили. У Польщі популісти щойно зазнали поразки, уряд Туска має соціальний мандат, і хоча він утворений багатомандатною коаліцією, він поки що стабільний", - пише "Gazeta Wyborcza".
Веймарський трикутник співпрацюватиме над збільшенням підтримки для України
Не можливо також оминути того факту, що Польща межує з Україною і тому її позиція є важливою. Як зазначають журналісти, проукраїнськи налаштований польський уряд може впливати на союзників.
Париж і Берлін повинні дивитися на війну в Україні через польські окуляри. Річ у тому, що вони занадто довго дивилися на Україну через російські окуляри. У Берліні Туск дорікнув Німеччині в тому, що вона веде великий бізнес з Росією: будує газопроводи, продає обладнання для армії
Спільна декларація міністрів містила важливу деталь: заяву про організацію зустрічі у розширеній формулі "Веймар + Україна".У цьому ж документі йдеться про "незламну рішучість допомогти Україні захистити її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність".
