Ще перед початком повномасштабного вторгнення, чимало іноземних дипломатичних установ евакуювало своїх представників з Києва або до безпечніших міст в Україні, або за кордон. Після 24 лютого, решта посольств, які не виїхали з української столиці раніше, покинули місто, заради безпеки. У Києві залишилось працювати лише польське посольство на чолі з тодішнім послом Бартошем Ціхоцьким. Неодноразово у своїх інтерв'ю дипломат розповідав, що рішення залишитись у місті, якому дехто давав лише три дні - було прийняте задля солідарності з Україною та було жестом підтримки українського народу з боку Польщі.
В інтерв'ю для видання Onet, експосол Польщі в Україні розповів, що чутки про те, що російська армія може повномасштабно вдертися в Україну, почали доходити до нього ще наприкінці жовтня 2021 року.
Ціхоцький вирішив забезпечити архівні документи, які у випадку війни, могли б цікавити ворога. Однак, посол одразу почав отримувати косі погляди від працівників, адже як виявилось, попередники залишили гору документів, які прийшлось розгрібати.
Це був армагедон, тонни паперу. У якийсь момент ми привезли вантажівку з Варшави, щоб вивезти, то уявіть, скільки всього цього було тонн
Згодом посольство почало робити запаси води та палива, а також оновлювати плани евакуації, хто якою машиною буде керувати, тому що в регламенті також описано, що потрібно вивезти першим, другим, третім, а що знищити.
Ціхоцький каже, що перед 24 лютого може зазначити два важливих візити, які йому запам'ятались на все життя. Перший з них - це приїзд тодішнього міністра закордонних справ Польщі Збіґнєва Рау до Києва та Харкова.
Посол був разом з міністром у Харкові. Згодом, Рау вилетів звідки до Варшави, а дипломати з посольства залишились у місті, щоб наступного дня повернутись до Києва. Саме тоді їм прийшов дуже важливий лист.
На мою думку, цей документ визначив, що на сході насувається щось більше, ніж ескалація. Це був документ, який не вказував дати, не вказував момент, але визначав, що це станеться найближчим часом, і що це буде масштабно
Після прочитання листа, Ціхоцький задзвонив у посольство і розпорядився усім матерям з дітьми виїхати. "Тоді постархівна травма, мабуть, минула для моїх колег, бо, напевно, вперше в моїй професійній кар’єрі мій наказ виконали без шуму та стогону. У понеділок дружин та дітей вже не було, а малих дітей у нас справді було багато", - згадує дипломат.
23 лютого 2022 року до Києва приїхав президент Польщі Анджей Дуда та президент Литви Ґітанас Науседа. Це власне був цей другий візит, який вбився у пам'ять Сікорському.
За його словами, лідери Польщі та Литви вже були свідомі того, що війна близько, і невідомо як це може закінчитись. Прощання з Дудою посол Польщі згадує дуже емоційно.
"Я не забуду прощання з президентом Анджеєм Дудою, коли ніхто цього не сказав вголос, але я впевнений, що ми обидва усвідомлювали, що це може бути наша остання зустріч. Моє життя склалося так, що я кілька років працював із президентом Анджеєм Дудою як заступник міністра, а потім як посол, тож це була не перша зустріч. Якщо можна так сказати, я думаю, що між нами є якийсь зв’язок. У цьому був такий дуже емоційний момент", - розповів Ціхоцький.
У цей же ж день до посольства знов прийшов таємний документ, у якому була написана точна година початку повномасштабної війни. Тоді посол вийшов на вулицю і побачив біля театру навпроти людей, які дивились на наступні дати спектаклів.
Я дивився на них, як на марсіан, і на секунду мені хотілося підійти до них і сказати, щоб вони не купляли ті квитки, бо це не має сенсу, бо завтра нічого не буде
У цю ніч Ціхоцький поїхав спати до себе додому, у квартиру в багатоповерхівці, яку оточують урядові будівлі, тобто стратегічні об'єкти.
Спочатку, за словами посла, на роботі залишалось близько 20 людей. Однак, згодом він зрозумів, що так вони не впораються.
"По-перше, я побачив, що кілька моїх колег починають ламатися після розмови зі своїми дружинами та родинами. Ніколи в житті я не був свідком такої ситуації, коли владна людина повністю розвалюється. Ми зрозуміли, що у нас є загроза всередині системи, тому що ми не збиралися зв’язувати людей, щоб вони залишилися. Тож відразу стало зрозуміло, що людей треба евакуювати в кілька кроків і команду скоротити до мінімуму", - згадує посол.
Так у дипломатичній установі залишилось троє людей.
Спочатку до голови приходили різні думки, і про захоплення росіянами посольства і про полон, однак згодом, коли у місті появились блокпости, а на вулицях військові - полякам стало спокійніше.
До нас почали підходити представники українських силовиків, які дякували за те, що залишилися, і повідомляли, що ми для них одна з найкраще захищених точок у Києві і якщо щось трапиться, вони нас евакуюватимуть. Ми також отримали сигнали з Варшави, що вони також стежать за нами, і різні платформи чекають на евакуацію в разі потреби