Впродовж останніх тижнів з заголовків новин не сходить словосполучення "протести фермерів". І мова йде не лише про Польщу. Протести аграріїв відбуваються по всій Європі. У різних країнах — різні вимоги фермерів та стиль проведення демонстрацій. Наприклад у Бельгії, протестувальники тракторами перекрили столичні дороги, палили шини та кидались у поліціянтів камінням. З чого виникає їхнє обурення? Перш за все фермери вимагають у Європейського Союзу вихід з угод про вільну торгівлю, наприклад, з країнами МЕРКОСУР, тобто Бразилією, Аргентиною, Уругваєм і Парагваєм. План ЄС передбачає зниження митних зборів і квот на м'ясо та іншу сільськогосподарську продукцію з цих країн. На думку протестувальників, ця угода негативно вплине на фермерів із Західної Європи, оскільки створить для них нечесну конкуренцію.
Другий основний пункт - аграрії виступають проти "Зеленої угоди" (англ. Green Deal). І власне саме вимога до ЄС про відхід або зміни у політиці екологічної транформації об’єднує європейських фермерів.
Що не так із "Зеленою угодою"?
Пакет законів ЄС під назвою "Зелена угода" стосується, серед іншого, обмеження використання пестицидів і добрив у сільському господарстві та покращення якості їжі в рамках реалізації стратегії "від ферми до столу". Стратегія також передбачає скорочення використання антибіотиків і збільшення частки органічного землеробства.
На думку фермерів, правила, які просуває Брюссель, призведуть до збільшення витрат на виробництво та одночасного зниження доходів.
ЄС ініціював цей пакет ще у 2019 році. Здавалося б, минуло стільки років, то чому фермери розпочали протест саме зараз? Справа в тому, що в життя закони почали входити лише недавно, однак, умови, за яких створювались — відрізняються від тих, у яких зараз перебувають фермери. Коронавірус, а згодом повномасштабне вторгнення Росії в Україну зробили правила "Зеленої угоди" більш обмежувальними для фермерів, ніж здавалось спочатку.
Професор Вавжинєц Чубак з Природничого університету у Познані вважає, що від самої концепції "Зеленої угоди" не втекти, і вона в тому чи іншому вигляді збережеться. Однак, обмеження пов’язані із сільським господарством не є до кінця правильними, але розбиратись у тій справі "потрібно було раніше".
"Це не те, що було розголошено та повідомлено громадськості як вимога у вересні чи жовтні 2023 року, коли почалися аграрні протести. Це відома річ, про це домовилися всі країни. Треба було сісти за стіл і сформулювати ці сільськогосподарські вимоги", - сказав професор у розмові з TVN.
Кого найбільше звинувачують у впроваджені невигідних законів?
Під приціл критиків перш-за все потрапляє Януш Войцеховський - єврокомісар з питань сільського господарства, колишній парламентар і євродепутат від партії "Prawo i Sprawiedliwość", яка 8 років років була при владі у Польщі.
"Немає причин побоюватися, що "Зелена угода" виявиться тягарем для польських фермерів", — заявив комісар Януш Войцеховський 3 вересня 2021 року на прес-брифінгу. За його словами, він чув багато непевності щодо вигоди для фермерів, яка виникатиме разом з цими законами. Однак, політик запевнив, що "там немає нічого, що загрожувало б інтересам польського сільського господарства". Войцеховський тоді також похвалився, що був причетний до створення ініціативи.
Другим політиком, якого критикують за "Зелену угоду" - це експрем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький. Саме за його каденції Польща погодилась на цю угоду. Однак, під час численних дебат у європейських інституціях, Моревєцький спочатку накладав вето на прийняття того чи іншого закону, а згодом погоджувався на пропозиції пов’язані з темою екології.
Через зростання невдоволення серед європейських фермерів Урсула фон дер Ляєн вже оголосила про відкликання деяких положень і проектів у рамках впровадження "Зеленої угоди". Це включає в себе проект, спрямований на скорочення використання пестицидів вдвічі до 2030 року. Також було знято питання про обов’язкове виведення 4 відсотків землі. Крім того, сільське господарство було виключено з повідомлення Комісії про обов’язкове скорочення CO2 на 90 відсотків до 2040 року.
Українське збіжжя
Окрім "Зеленого ладу" польські фермери протестують проти ще одного рішення ЄС. У червні 2022 року Європейський Союз підписав з Києвом угоду про призупинення всіх імпортних мит на українські товари. Хоча західний коридор є рятівним кругом для економіки України та її фермерів, він поставив польських фермерів в ситуацію більш значної ринкової конкуренції.
Спочатку польська сторона не вжила жодних заходів стосовно контролю за українським збіжжям, яке почало масово надходити до Польщі транзитом. Однак згодом виявилось, що частина українського зерна залишається на польських складах.
"Ми трохи перебільшуємо значення зерна, яке експортується з України. Це справді створює проблеми на кордоні з Україною, але в західній Польщі на ситуацію впливають глобальні ринки", - заявив у січні 2023 року тодішній міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик.
Однак, за зміну цін на зерно не лише у Польщі, а й у Європі відповідає Російська Федерація.
Останні два роки у РФ був небачено великий урожай. До цього,звичайно що, варто додати вкрадене українське зерно. За даними Центру національного спротиву, лише за 2023 рік окупанти зібрали та вивезли з тимчасово окупованих територій 4,8 мільйонів тонн зерна. У 2022 році, як йшлося у доповіді Конгресу США, Росія вкрала майже 6 мільйонів тонн збіжжя.
Росіяни хваляться експорнтими рекордами зерна. "Експорт зерна з Росії на 4 грудня 2023 року склав 62,5 мільйонів тонн, що в 1,5 рази більше, ніж у попередньому році", - заявила директор департаменту регулювання ринку АПК Мінсельхоз Росія Ольга Полозукова.
"Оскільки Росії потрібні гроші для ведення війни, вона викинула свій величезний надлишок на світовий ринок за цінами, набагато нижчими від тих, що пропонують інші країни. І це витіснило їх з багатьох ринків, наприклад, сьогодні Саудівська Аравія закуповує 100% своєї пшениці в Росії, Алжир – 50%, а Єгипет – 70%. Це країни, куди ЄС традиційно відправляє своє зерно. І тому сьогодні на світових ринках пшениця коштує не 1500 злотих за тонну, а 900 злотих", - пише "Gazeta Wyborcza".
Польські фермери вимагають обмежити імпорт зерна з України
Польські фермари побоюються, що наплив українського зерна потрапляє на внутрішній ринок. Саме тому вони вимагають остаточно відновити мита на продукти з України.
Справді, українське зерно "заливало" польський ринок. Однак, як зазначають польські ЗМІ, це відбувалось у 2022 та частині 2023 років, коли до польських портів почало прибувати українське збіжжя, яке Україна не могла транспортувати Чорним морем.
"Імпорт суттєво сповільнився навесні 2023 року. Це все через введення заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції (зокрема, пшениці та кукурудзи) до Польщі. Рішення ухвалив уряд PiS. За даними ВКП, він був явно запізнілим і не підкріпленим відповідними аналізами, але фактично зупинив надходження зерна з-за нашого східного кордону", - пише Business Insider.
Попри те, що зараз Польщею дозволений лише транзит зерна, польські урядовці кажуть про те, що відбувається зловживання і часто зерно пересипається до вантажівок, які далі "вирушають на польський ринок". Віцеміністр сільського господарства Міхал Колодзєйчак заявив, що має список фірм, які закуповували українське зерно за заниженими цінами. На днях він має бути опублікований.
Протест на кордоні відрізняється від реального протесту фермерів
Зараз польські протестувальники блокують шість пунктів пропуску на кордоні з Україною. Реальні проблеми фермерів затьмарюють провокативні дії, як от висипане з вантажівки збіжжя. Варто зазначити, що не у всіх випадках з висипаним українським зерном підтверджено, що це зробили саме фермери. Поліція шукає зловмисників і обіцяє, що вони будуть приягнені до відповідальності.
На кордоні з україною, серед протестувальників можна побачити осіб, які відкрито підтримують Росію.
Наприклад, Пьотр Панасюк. Польський журналіст вже був внесений раніше у базу "Миротворець" . Його звинувачують в участі в актах гуманітарної агресії проти України, у поширенні наративів кремлівської пропаганди, маніпулюванні суспільно значущою інформацією та у співробітництві з російськими спецслужбами.
У своїх соцмережах Панасюк відкрито публікує дописи, які вихваляють російську армію. Його тексти часто цитують у росЗМІ. До прикладу, в одній зі своїх публікацій, оглядач написав, що ніби-то Київ та Захід "мають намір звинуватити Польщу у поразці України". Також він неодноразово зазначав, що українці це "бандерівці з неонацистськими поглядами".
Часто на кордоні появляється і Рафал Меклер, який був організатором протесту перевізників. До речі, вони планують приєднатися до фермерів 1 березня. Національний рух, до якого належить Меклер, виступає за вихід з Євросоюзу, а до 2022 року виступав за покращення відносин з Російським агресором. Його партія довго вважала Росію сусідом, що не становить для Польщі жодної загрози у військовій, культурній чи економічній сфері.
