Свято Воскресіння Господнього - це свято рухоме, яке кожного року припадає на іншу дату. Розрахунок Великодня залежить від того, коли припадає перший весняний повний місяць. Через тиждень після цього і заведено святкувати це релігійне свято.
Цьогоріч католики у всьому світі, зокрема, в Польщі відзначатимуть Великдень 31 березня. Українська православна та греко-католицька церкви матимуть свято Воскресіння Господнього 5 травня. Попри те, що Україна перейшла на новоюліанський календар, згідно з яким всі церковні свята збігаються із західним обрядом, певні відмінності таки залишились.
Вербна Неділя, Великдень, Вознесіння Господнє, Трійця - тобто усі свята, які пов'язані з Воскресінням Господнім, не відзначаються у той самий час, як і в католиків, чи інших конфесій, які живуть за григоріанським календарем. А все через те, що це свято у східному обряді розраховується інакше. Різниця лише у тому, що одні вираховують дату повного місяця та рівнодення за григоріанським календарем, а інші – за юліанським.
Однак, наступного року випадає, що дата святкування Великодня буде спільною - 20 квітня.
Польські традиції на Великдень
Загалом, великодні традиції у Польщі не сильно відрізняються від тих, які присутні в Україні. Однак, варто приділити окрему увагу не лише самому дню Воскресіння Господнього, а й передпасхальному періоду.
Великий Тиждень, який ще називають "Страсним" розпочинається з Пальмової чи Вербної неділі. Цей день символізує вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Традиційно у храмах освячуються пальмові гілки, адже саме ними Ісуса вітали місцеві. Однак, з огляду на географію, як в Україні, так і в Польщі освячуються вербові галузки.
Страсний тиждень завершується Пасхальним Триденням. Воно починається ввечері у Великий четвер, охоплює Страсну п’ятницю та Велику суботу. Увечері суботи відбувається Літургія Пасхального Надвечір’я, яка завершує Пасхальне Тридення. Це одна із найважливіших Мес під час літургійного року, яка водночас є найдовшою. Впродовж суботи можна приносити на освячення великодні кошики.
Що кладуть поляки у великодній кошик?
У кошику повинні бути хліб (зазвичай окраєць), яйця, сіль, холодне м'ясо, сир, хрін і, за бажанням, тістечко. Хліб – символ Тіла Христового, яйце – відродженого життя, а сіль – символ простоти життя. Холодне м'ясо (краще свинина) віщує родючість і достаток. До кошика також кладуть ягня "баранка" – це нагадує нам про жертву Христа та його перемогу над смертю. Зазвичай він зроблений із тіста, однак дехто купує ягнятко з пластику чи іншого матеріалу.
Якщо у нас "королевою" великоднього кошика, а згодом столу є паска, то у Польщі такої традиції немає. Лише на пасхальному столі ставиться традиційна "бабка" - дріжджовий або пісочний корж у формі зрізаного конуса.
Що цікаво, у деяких місцевостях є традиція "великоднього кролика". Загальноприйнято вважати, що пасхальний кролик приходить у перший день Великодня, тобто у Великодню неділю, вранці. Після обрядового сімейного сніданку, діти шукають подарунки від кролика, захованого в хаті або в саду. Проте, у кожному регіоні свій звичай. Візьмемо, наприклад, регіон Велькопольщі. Там пошуки зайчика відбуваються у Чистий четвер, напередодні суворого посту, коли родина може дозволити собі поласувати солодким.
Обливаний понеділок у Польщі також є. Його також можуть називати шміґус-динґус (śmigus-dyngus). Традиція не відрізняється від тієї, що й у нас - чим більше людей ти облиєш водою, тим краще.
Як у Польщі вітаються на Великдень?
У Великодній період у Польщі зазвичай використовують таке привітання: "Chrystus zmartwychwstał", на що потрібно відповісти "Prawdziwie zmartwychwstał". Це перекладається приблизно так само, як і привітання українською: "Христос Воскрес! Воістину Воскрес!"
