Мрія, яка почала ставати реальністю
Перша співпраця Польщі з ЄС розпочалась ще у 1988 році. Тоді країна встановила дипломатичні відносини з тодішнім Європейським товариством. Через рік, коли Польща обрала перший некомуністичний уряд, метою влади було повернутись до Заходу, з яким її розділив комуністичний уряд. За кілька днів після приходу нового політичного керівництва, було підписано спільну угоду про торговельно-економічне співробітництво.
На саміті Європейської Ради в Копенгагені 21-22 червня 1993 року країни-члени ЄС підтвердили свою готовність прийняти до Спільноти країни Центральної та Східної Європи, у тому числі й Польщу, якщо вони відповідатимуть певним політичним та економічним критеріям (так званим Копенгагенським критеріям).
Через рік, на саміті в Афінах, польський уряд подав офіційну заявку на членство Польщі в Європейському Союзі. А вже у 1997 році, глави урядів країн на зустрічі в Люксембурзі вирішили розпочати переговори про вступ Польщі, Чехії, Угорщини, Словенії, Естонії та Кіпру.
"У нас є це бісове молоко": як Польща проводила перемовини про вступ до ЄС
До 2000 року Польщі вдалося завершити переговори у 25 із 30 переговорних сфер. Для 9 із них узгоджено перехідні періоди. Решта 5 напрямків розглядалися у 2001–2002 роках. Фінальні переговори між Польщею та ЄС відбулися 13 грудня 2002 року під час саміту ЄС у Копенгагені. Однак, тривали вони довго. Під час розмов з тодішнім прем’єром Данії (яка тоді мала президентство у ЄС) Андерс Фог Расмуссеном, голова польського уряду Лешек Міллер дискутував щодо переговорних вимог.
Польща вимагала: додатковий 1 мільярд євро фінансування, безпосередні доплати для фермерів, молочну квоту та рівність у кваліфікації польських медичних працівників.
Міллер не хотів відступати від своїх пропозицій, а данський прем’єр також стояв на своєму, мовляв, грошей на це все немає. Однак, по годинах розмов, Расмуссен та переговорна група погодили усі вимоги, окрім молока.
Наступні чотири години перемовин стосувались саме цього. "Якби ми були замкнені у рамках цих гуртових 7 мільйонів тонн молока, то сьогодні Польща не могла б експортувати його. А це хіт нашого фермерського екпорту", - розповів у документальному фільмі телеканалу TVN ексміністр сільського господарства Ярослав Каліновський. Він наполягав на тому, щоб Міллер погодив щонайменше 8,5 тонн.
Розмови були настільки важкими, що обоє прем’єр-міністрів вирішили говорити тет-а-тет, розбираючи усі деталі молочного експорту. У цьому ж фільмі голова данського уряду розповів, що після перемовин відчував себе "майже як експерт у сільськогосподарській політиці".
Як розповідають політики, які були присутні тоді у Копенгагені, увесь процес вступу Польщі до ЄС міг зірватися через молоко. Однак, під час останнього раунду дискусії, прем’єри дійшли до компромісу.
"Тоді данець запитав мене: Ви хочете сказати, що через це молоко уряд розвалиться і ви не вступите в ЄС? Я відповів, що це так виглядає. Потім він посміхнувся, похитав головою і сказав: Добре, маєте те молоко", - розповідав Міллер.
Таким чином Польща завершила переговори про членство. Потім договір про приєднання був проголосований в Європейському парламенті та одноголосно підтриманий лідерами всіх країн, які засідають у Європейській раді. Згодом розпочався процес ратифікації документа всіма національними парламентами.
Як Папа Римський допоміг Польщі приєднатись до ЄС?
Після усіх ратифікацій та перемовин, свою думку щодо вступу до Європейського Союзу повинні були висловити самі поляки, через референдум. Тоді разом із проєвропейськими демонстраціями, на вулицях проходити антиєвропейські мітинги. Проти членства своєї країни у ЄС виступали переважно люди вкрай консервативних поглядів з крила польського костелу. Окрім цього, голосування вважається дійсним тоді, коли у ньому бере участь понад 50% повнолітніх громадян.
У ті роки Папою Римським був поляк Іван Павло II. На одному зі своїх виступів він заявив "Від Люблінської унії до Європейського Союзу! Це чудова абревіатура, але в цій абревіатурі багато змісту. Польщі потрібна Європа!". Це стало поворотним моментом для католиків, які раніше категорично були проти Польщі у ЄС.
Явка на референдумі склала 58,85%. "За" проголосувало 77,45% поляків.
Вже 1 травня 2004 року, рівно опівночі Польща стала членом Європейського Союзу. У цей день до ЄС також вступили 9 інших країн: Кіпр, Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Словаччина, Словенія та Угорщина.
