Що було під час війни?
22 вересня 1939 року німецькі війська почали повітряне бомбардування Варшави та масовий артилерійський обстріл. На місто скинули 5818 тонн бомб. Місто капітулювало й потрапило в окупацію. У 1944 році поляки спробували звільнити столицю та підняли Варшавське повстання, але німецькі війська придушили його, а після почали цілеспрямоване знищення житлових кварталів.
За весь час Другої світової у Варшаві зруйнували 90% історичного району на лівому березі Вісли, з 260 кам’яниць уціліло лише шість. Близько половини всіх будівель у місті було повністю знищено та вже не підлягало відновленню.
Варшавські архітектори почали обговорювати відбудову столиці ще в 1939 році під час окупації. Фахівці, які залишилися у місті, розробляли свої проєкти відбудови таємно, під виглядом інших робіт.
Відбудова: як створювався план?
7 березня 1945 році було представлено перший план реконструкції міста. Необхідно було перебудувати Варшаву в сучасне та комфортне місто. Розділити місто на функціональні зони та зменшити щільність забудови, відбудувати будівлі в історичному вигляді, озеленити місто та створити зручну транспортну систему.
У Варшаві сподівалися, що інші країни нададуть матеріальну допомогу для відбудови столиці. Проте після війни всі були виснажені та суттєво допомогти не могли. Місту бракувало коштів, щоб втілити план відбудови.
До війни у центрі Старого міста знаходилася Ринкова площа. Навколо неї розташовувалися вузькі кількаповерхові кам’яниці з крутими сходами та двосхилим дахом, у них проживали найбагатші мешканці Варшави. Реконструкцію історичного центру очолив архітектор Ян Захватович. Мешканці Варшави активно допомагали працівникам з розчищенням площі.
Під час Другої світової війни 85 % будівель у Варшаві було зруйновано
Старе та Нове місто мали стати новими житловими районами. У листопаді 1948 року план розбудови цих районів остаточно затвердили, почалися роботи. Під час відбудови будинків влада орієнтувалася на збережені фрагменти фасадів та оздоблення. Ззовні відновлені будинки мали історичний вигляд, але внутрішнє планування змінили, зробили його сучаснішим. Якість житла різко покращилася.
Старе місто та Королівський замок включили до списку ЮНЕСКО як винятковий приклад майже повного відновлення історичного періоду 13-20 століття. Це єдиний у світі приклад, коли територію такого масштабу, зруйновану майже на 90%, повністю відновили в оригінальному вигляді.
