Починаючи з 2014 року, на росію накладено більш як 10 тисяч санкцій за агресію проти України, зокрема з лютого 2022-го — понад 6 тисяч обмежень. За цим показником москва випередила навіть Іран та Північну Корею. За даними Єльської школи управління, майже 83% великих іноземних компаній (більш ніж 1000) згорнули чи скоротили свою діяльність у росії. Але попри таку міжнародну ізоляцію, російська економіка все ще на плаву...
МВФ прогнозує, що ВВП рф цьогоріч скоротиться лише на 8,5%, Єврокомісія каже про 10,4%, деякі аналітики очікують зниження на 15%. Так, економічне падіння росії буде чималим, але не катастрофічним. Чому? Невже санкції не діють? І доки путін буде економічно спроможний воювати проти України? На цю тему дискутуємо з ексміністром економіки Володимиром Лановим, інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою, експерткою "Ліги антитрасту" Анжелікою Ізотовою та співзасновницею цієї організації Агією Загребельською.
ЩО БІЛЬШЕ САНКЦІЙ — ТО КРАЩЕ
— Чому, попри жорсткі санкції, російська економіка досі доволі непогано почувається?
А. Загребельська:
— Десятки країн, які виробляють понад 50% світового ВВП, долучилися до санкцій проти росії. Але інша частина не наклала на агресора обмеження. Тобто все ще залишаються ринки збуту для російської продукції. Для найбільшого ефекту від санкцій важливо, щоб до їх запровадження було залучено якомога більше економік світу. Тоді країна-вигнанець не зможе перебудувати свої бізнес-процеси, щоб отримувати такі самі або трохи менші доходи з інших ринків збуту.
В. Лановий:
— Також росія має власні дешеві енергоресурси. А це важливо для економіки, собівартості продукції. Найбільше грошей росія отримує від продажу нафти і газу за кордон. Рф і тепер щодня отримує в середньому до мільярда доларів від їх продажу. До речі, ціна на них далі зростає (у першому кварталі доходи російського уряду від енергоносіїв збільшилися на понад 80% проти минулого року. — Авт.).
— Але санкції таки діють?
С. Фурса:
— Звичайно. Наприклад, у квітні російський бюджет виявився дефіцитним: витрати уряду перевищили доходи на 262 мільярди рублів. Зазвичай російський бюджет був профіцитним. За офіційними даними мінфіну росії, "дірка" у бюджеті до кінця року розростеться до 1,6 трильйона рублів. Згідно з його оновленими прогнозами, економіка рф за підсумками року впаде щонайменше на 12%, а інфляція може перевищити 17 — 20%. Такого падіння ВВП у росії не було понад 30 років. Тобто її економіка вмиратиме поступово, вона приречена.
— Але кремль стверджує, що санкції для нього не є пекельними.
А. Загребельська:
— Росія — один з найпрофесійніших брехунів та маніпуляторів. Колись усі вірили, що російська армія — друга за потужністю у світі. Але, як виявилося, це зовсім не так. Росія також маніпулює цифрами, показниками, щоб удавати, що санкції не діють. І вони будуть маніпулювати та брехати до останку, щоб тільки не показати реального болю від санкцій.
— У березні курс впав до 120 — 140 рублів за долар. Але до травня валюта рф зміцнилася до 63 — 64 рублів за долар, показавши найкращу у світі динаміку зміцнення. Чому?
С. Фурса:
— Росія закрутила всі гайки на фінансовому ринку, пожертвувавши конвертованістю рубля. Тобто курс у росії — ефемерний, адже не можна купити долар ні по 120 рублів, ні по 64.
А. Ізотова:
— З початку березня центробанк росії запровадив жорсткі валютні обмеження, зокрема заборонив виводити валюту за межі країни, зменшив видачу готівкової валюти банкам для населення і т. д. Внаслідок численних державних обмежень попит населення на валюту значно знизився. Через дію всіх цих факторів курс зміцнився.
В. Лановий:
— Ще один момент. Експорт з росії не припинено, тоді як імпорт впав, за останніми даними, на 89%. А це означає, що в росії не буде сучасної техніки та електроніки, автівок та інших якісних імпортних речей. Але така ситуація позитивно впливає на курс рубля, бо зменшення імпорту — це зниження потреби у доларах на внутрішньому ринку. Тому рубль і зміцнюється. Але це, як то кажуть, до часу.
ДЕФОЛТ РОСІЇ — НЕ ЗА ГОРАМИ
— США не продовжили дію ліцензії, яка дозволяла росії обслуговувати свій держборг перед власниками американських облігацій. До кінця року рф має виплатити понад мільярд доларів відсотків за суверенними боргами. Чи буде в росії дефолт і коли?
С. Фурса:
— Так, буде, можна навіть назвати конкретні дати. 27 травня росія мала платіж за єврооблігаціями. За попередніми даними, рф його не здійснила у доларах. Мінфін росії сказав, що платитиме в рублях. Такий платіж США не зарахують. Формально надається ще 30 днів для сплати, а потім йде оголошення дефолту. Тобто 26 — 27 червня у рф відбудеться зовнішній дефолт.
Востаннє дефолт за зовнішнім боргом був у росії після революції 1917 року, себто понад 100 років тому, а за внутрішнім — у 1998 році. (Якщо росії таки вдалося провести платіж за купонами 27 травня, то наступні платежі призначено на 23 — 24 червня. Тоді дефолт може чекати на росію наприкінці липня. — Авт.).
— Який вплив матиме дефолт на російську економіку?
В. Лановий:
— Звичайно, росія не хоче жодного дефолту. Але він на 100% буде. А це означає вилучення активів та майна росіян на користь інвесторів. США вже визначають, які активи і яким чином будуть включати у механізм цього дефолту.
Бюджет росії, який фінансувався здебільшого цими облігаціями, більше не зможе їх залучати. А це означає, що нові кредити для неї буде закрито. Бо, попри те, що бюджет рф нафтодоларовий, у нього чималий дефіцит. Тобто росія, маючи запаси валюти, все одно брала позики. Тепер її валютні запаси заморожено, кредити вона не візьме, значить, бюджет може бути супердефіцитним. Навіть надпридбутки від продажу нафти та газу не перекриють видатків. Росія не зможе зі своєї скарбниці витрачати величезні обсяги на війну.
Також російській владі доведеться скорочувати соціальні видатки, впаде рівень життя і добробуту. Тобто за агресивну війну росії проти України заплатить кожен росіянин зі свого гаманця.
— Чи може нафтове ембарго добити російську економіку?
В. Лановий:
— Думаю, що так. Але треба ініціювати, щоб західні країни запроваджували санкції також проти держав, які й далі економічно підтримують агресора. Бо якщо Європа не купуватиме нафту, то, наприклад, Індія це робитиме. І нафтове ембарго не матиме такого ефекту, як би хотілося.
А. Загребельська:
— Ембарго буде болючим ударом, але не смертельним. Бо є інші місця збуту нафти та газу, хоч і не в таких обсягах. На мою думку, щоб санкції похитнули російську економіку, потрібні більша терплячість, інтелектуальний підхід до їх калібрування та єдність світу. Що більше країн в антиросійській коаліції, то краще налагоджені між ними зв’язки, обмін інформацією, то болючішими для росії будуть санкції та складнішими механізми їх обходу.
— Доки росія буде економічно спроможна вести війну проти України?
А. Загребелська:
— Санкції — один з інструментів дії на агресора. Але істотний ефект від обмежень ніколи не проявиться за декілька місяців та навіть за рік. Хороший приклад — Іран. Його економіка набагато менша, ніж російська, від неї ніхто майже ніколи не залежав. Кількість санкцій, накладених на Іран, є значною (понад 3,6 тисячі. — Авт.), але він досі не втратив здатності нападати, розробляти ядерну зброю, захоплювати танкери. Водночас санкції допомагають нам перемогти росію на полі бою та посилюють нашу позицію за столом переговорів.
Леся ЯСИНЧУК
***
Od 2014 roku na Rosję nałożono ponad 10 000 sankcji za agresję na Ukrainę, w tym ponad 6 000 restrykcji od lutego 2022 roku. Pod tym względem Moskwa wyprzedza nawet Iran i Koreę Północną. Według Yale School of Management prawie 83 proc. dużych firm zagranicznych (ponad 1000) zamknęło lub ograniczyło swoją działalność w Rosji. Ale pomimo takiej międzynarodowej izolacji rosyjska gospodarka wciąż utrzymuje się na powierzchni.
Międzynarodowy Fundusz Walutowy przewiduje, że PKB Rosji spadnie w tym roku tylko o 8,5 proc., Komisja Europejska mówi o 10,4 proc., a niektórzy analitycy spodziewają się spadku o 15 proc. Tak, upadek gospodarczy Rosji będzie znaczący, ale nie katastrofalny. Dlaczego? Czy sankcje naprawdę nie działają? Jak długo Putin będzie zdolny ekonomicznie do walki z Ukrainą? Dyskutujemy na ten temat z byłym ministrem gospodarki Ukrainy Wołodymyrem Łanowym, bankierem inwestycyjnym Serhijem Fursą, ekspertką Ligi Antymonopolowej Andżeliką Izotową oraz współzałożycielką tej organizacji Agią Zagrebelską.
Dlaczego mimo surowych sankcji rosyjska gospodarka wciąż ma się całkiem nieźle?
A. Zagrzebelska: Do sankcji wobec Rosji przystąpiły dziesiątki krajów, które wytwarzają ponad 50 proc. światowego PKB. Ale druga część nie nałożyła ograniczeń na agresora. Oznacza to, że nadal istnieją rynki dla rosyjskich produktów. Dla jak największego efektu sankcji ważne jest, aby w ich wdrażanie zaangażowało się jak najwięcej światowych gospodarek. Wtedy Rosja nie będzie w stanie zrestrukturyzować swoich procesów biznesowych, aby uzyskać takie same lub nieco niższe przychody z innych rynków.
W. Łanowy: Rosja ma też własne tanie surowce energetyczne. A to jest ważne dla gospodarki - koszt produkcji. Rosja otrzymuje najwięcej pieniędzy ze sprzedaży ropy i gazu za granicę. Z ich sprzedaży Rosja nadal otrzymuje średnio do miliarda dolarów dziennie. Nawiasem mówiąc, cena za nie wciąż rośnie [w pierwszym kwartale dochody rządu rosyjskiego z energii wzrosły o ponad 80 proc. w porównaniu z rokiem ubiegłym – przyp. red.].
Ale czy sankcje nadal mają wpływ na rosyjską gospodarkę?
S. Fursa: Oczywiście. Na przykład w kwietniu budżet Rosji był deficytowy: wydatki rządowe przekroczyły dochody o 262 mld rubli. Zazwyczaj rosyjski budżet wykazywał nadwyżkę. Z oficjalnych danych rosyjskiego Ministerstwa Finansów wynika, że "dziura" w budżecie do końca roku wzrośnie do 1,6 bln rubli. Według zaktualizowanych prognoz do końca roku rosyjska gospodarka spadnie o co najmniej 12 proc., a inflacja może przekroczyć 17-20 proc. Od ponad 30 lat Rosja nie widziała takiego spadku PKB. Oznacza to, że jej gospodarka będzie umierać stopniowo.
Ale Kreml twierdzi, że sankcje nie są dla Rosji problemem.
A. Zagrzebelska: Rosja jest jednym z najbardziej profesjonalnych kłamców i manipulatorów. Wszyscy kiedyś wierzyli, że armia rosyjska jest drugą najpotężniejszą na świecie. Ale, jak się okazało, tak nie jest. Rosja również manipuluje liczbami i wskaźnikami, aby udawać, że sankcje nie działają. I będą manipulować i kłamać do końca, byle tylko nie pokazać prawdziwego bólu, który sprawiają im sankcje.
W marcu kurs rosyjskiej waluty spadł do poziomu 120-140 rubli za dolara. Jednak do maja waluta rosyjska umocniła się do 63-64 rubli za dolara, wykazując najlepszą na świecie dynamikę umocnienia. Dlaczego tak się stało?
S. Fursa: Rosja wprowadziła znaczne ograniczenia na rynku finansowym i poświęciła wymienialność rubla. Oznacza to, że kurs wymiany waluty Rosji jest efemeryczny, ponieważ nie można kupić dolara - czy za 120, czy za 64 ruble.
A. Izotow: Od początku marca Bank Centralny Rosji wprowadził surowe restrykcje walutowe, m.in. zakaz wywożenia waluty poza granice kraju, ograniczył emisję gotówki do banków dla ludności itp. Ze względu na liczne restrykcje rządowe, społeczne zapotrzebowanie na walutę znacznie spadło. Pod wpływem działania wszystkich tych czynników kurs umocnił się.
W. Łanowy: Kolejny ważny niuans. Eksport z Rosji nie ustał, a import spadł według najnowszych danych o 89 proc. Oznacza to, że Rosja nie będzie miała nowoczesnej technologii i elektroniki, samochodów i innych importowanych towarów wysokiej jakości. Ale ta sytuacja ma pozytywny wpływ na rubla, ponieważ zmniejszenie importu zmniejsza zapotrzebowanie na dolary na rynku krajowym. Dlatego rubel się umacnia.
Stany Zjednoczone nie przedłużyły koncesji, która pozwalała Rosji na obsługę długu narodowego posiadaczom amerykańskich obligacji. Do końca roku Rosja musi zapłacić ponad miliard dolarów odsetek od długu państwowego. Czy Rosji grozi niewypłacalność?
S. Fursa: Tak i mogę nawet podać konkretne daty. 27 maja Rosja miała spłatę obligacji. Według wstępnych danych Rosja nie zrobiła tego w dolarach. Ministerstwo Finansów Rosji zapowiedziało, że zapłaci w rublach. Taka płatność nie zostanie zaksięgowana w Stanach Zjednoczonych. Formalnie na zapłatę w dolarach przewidziano jeszcze kolejnych 30 dni tzw. okresu karencji. Oznacza to, że w dniach 26-27 czerwca Rosja będzie niewypłacalna w związku z długiem w walutach obcych
Nawiasem mówiąc, po raz ostatni niewypłacalność związana z niemożnością spłaty długu zagranicznego miała miejsce w Rosji po rewolucji 1917 r., czyli ponad 100 lat temu.
Jaki będzie wpływ niewypłacalności na rosyjską gospodarkę?
W. Łanowy: Oczywiście Rosja nie chce żadnej niewypłacalności. Ale będzie niewypłacalna w 100 procentach. Oznacza to konfiskatę rosyjskich aktywów i mienia na rzecz inwestorów. Stany Zjednoczone już ustalają, które aktywa i w jaki sposób zostaną uwzględnione w mechanizmie niewykonania tego zobowiązania.
Rosja, który był w dużej mierze finansowała budżet z tych obligacji, nie będzie już w stanie ich otrzymać. Oznacza to, że nowe pożyczki staną się niedostępne dla kraju Władimira Putina. Bo pomimo tego, że rosyjski budżet opiera się na petrodolarach, to jednak ma spory deficyt. Oznacza to, że Rosja, mając rezerwy walutowe, nadal zaciągała pożyczki. Teraz jej rezerwy walutowe są zamrożone, nie będzie jak brać kredytów, więc budżet może zacząć odczuwać deficyt. Nawet nadwyżka ze sprzedaży ropy i gazu nie pokryje kosztów. Rosja nie będzie też w stanie wydać ogromnych sum ze swojego skarbca.
Ponadto rosyjski rząd będzie musiał ograniczyć wydatki socjalne, obniżyć standard życia i dobrobyt. Oznacza to, że każdy Rosjanin zapłaci ze swojego portfela za agresywną wojnę Rosji z Ukrainą.
Czy embargo na ropę może uderzyć w rosyjską gospodarkę?
W. Łanowy: Chyba tak. Ale kraje zachodnie muszą również nałożyć sankcje na państwa, które nadal wspierają gospodarczo agresora. Bo jeśli Europa nie kupi ropy, to zrobią to np. Indie i embargo na ropę nie przyniesie pożądanego efektu.
A. Zagrzebelska: Embargo będzie bolesnym ciosem, ale nie śmiertelnym. Ponieważ są inne miejsca sprzedaży ropy i gazu - choć nie w takich ilościach [jak Rosja sprzedawała dotychczas - red.]. Moim zdaniem, aby sankcje wstrząsnęły rosyjską gospodarką, potrzebujemy więcej cierpliwości, inteligentnego podejścia do ich kalibracji i jedności świata. Im więcej krajów w koalicji antyrosyjskiej, im lepsze więzi między nimi, im lepsza wymiana informacji, tym bardziej dotkliwe będą dla Rosji sankcje i tym bardziej skomplikowane będą się musiały stać mechanizmy ich obchodzenia.
Jak długo Rosja będzie zdolna gospodarczo do prowadzenia wojny z Ukrainą?
A. Zagrzebelska: Sankcje to tylko jedno z narzędzi działania wobec agresora. Jednak znaczące skutki restrykcji nigdy nie będą widoczne w ciągu kilku miesięcy, a nawet roku. Dobrym przykładem jest Iran. Jego gospodarka jest znacznie mniejsza niż rosyjska i prawie nikt nigdy nie był od niej zależny. Liczba sankcji nałożonych na Iran jest znacząca [ponad 3,6 tys. – przyp. red.], ale nie utracił on zdolności do atakowania, rozwijania broni jądrowej, zajmowania tankowców. Jednocześnie sankcje pomagają Ukrainie pokonywać Rosję na polu bitwy i umacniać naszą pozycję przy stole negocjacyjnym.
Autorka: Łesia JASYNCZUK
