Yaktak: своїми концертами я намагаюся подарувати людям жагу до життя

Співак Ярослав Карпук, відомий під псевдонімом Yaktak, у свої 18 встиг завоювати серця слухачів. Його кавери заполонили мережу, а такі пісні як "Порічка" (feat. KOLA) чи "Погляд" (feat. Sobol) стали хітами. Виконавець дає концерти по всій Україні та за кордоном. Між іншим, в останні дні червня та на початку липня Ярослав виступить у Чехії, Словаччині та Польщі. Ukrayina.pl порозмовляла зі співаком про його творчість, український музичний ринок і майбутні концерти.

Твої треки зараз на греблі популярності. Нещодавно твій дует з Kola "Порічка" був на 11 місці в Радіочарт Топ 40. Цей рейтинг опублікував медіасервіс FDR Media, який робить статистику треків на основі кількості їх ротації в ефірі українських радіостанцій. Твої інші пісні теж з’являлися у цьому чарті, причому на найвищих місцях. Що є для тебе мірилом успішності чи популярності? Побувати на перших місцях зведеного статистичного радіочарту - це вже успіх? Чи він в іншому полягає?

Я, до речі, ніколи не слідкував за жодними радіочартами, бо мене більше цікавлять "людські чарти" - що люди слухають. Чарти по Україні, по містах. Вважаю, що бути в радіочартах теж непогано. Я радий, мені приємно, значить, що цю музику я, напевно, роблю не даремно. Але це не є моїм мірилом. Я не роблю музики заради перших місць чи заради чартів. Я роблю це, щоб бодай якусь краплю вкласти в розвиток української музики й щоб люди кайфували від пісень. А яке мірило успіху? Якщо зустрінемося з вами на якомусь стадіоні на моєму концерті, то тоді я скажу, що все вийшло.

 

Впродовж останнього року загострилася дилема між кількістю та якістю українських пісень. Українського контенту стало більше, проте, коли йде мова про сенси, часто виникають питання. Співати постійно про війну - це спекуляція чи це радше така щира історія? Чи немає зараз у нас засилля цього в інфопросторі?

В мене є десь дві-три пісні про війну, які випустилися в її перші місяці. Зараз своєю творчістю і концертами я намагаюся подарувати людям жагу до життя, а не щоб вони ходили на концерти й плакали. Є багато концертів в Україні, на яких співають лише про війну. Я поважаю всіх, хто так робить, проте це точно не про мене. Я стараюся дати людям сили. Нам ніхто ці дні не поверне. Я не знаю чи є спекуляція на війні. Річ у тому, що я не хочу нікого критикувати, хочу бути прикладом. Своєю творчістю намагаюся підтримувати людей.

Хто тебе надихає або є прикладом у музичній сфері?

Хочеться дивитися на західних зірок, на американський ринок. Я вважаю, що поки що він набагато розвинутіший за наш. Нам є куди розвиватися.

Найближчим часом ти виступатимеш за кордоном. Де будуть твої концерти та чим вони відрізнятимуться від тих в Україні?

У нас будуть концерти в Кракові, Брно, Братиславі, Празі, Щецині, Познані, Лодзі – це наприкінці червня. Також 1 липня буде концерт у Варшаві, а 2 липня у Ґданську. 4 липня будемо у Любліні. Запрошую усіх, буде дуже душевно. З моєї сторони ці концерти не відрізнятимуться від тих, що даю в Україні. Робитиму все як завжди, старатимусь зарядити людей. Цікаво, які люди прийдуть на виступи. Думаю, що більшість з них це будуть україніці, які довший час живуть за кордоном чи лише приїхали. Можливо будуть місцеві, маю на увазі поляків, і в інших країнах аналогічно. Будемо всі разом драйвово проводити час.

У тебе було багато закордонних концертів. Є якась місцина на цій планеті де б ти хотів виступити або просто побувати?

На жаль, я ще не був в дуже багатьох країнах. Я хочу побачити максимально все. Якісь дуже тропічні країни дуже цікаві. В США ще теж не був. А виступити хочеться всюди. Найбільше, як би це банально не звучало, хочу виступити в наших вільних містах. Коли я виступаю по всій Україні, люди кричать, що вони з Херсону, Мелітополя чи з інших міст. Звичайно, тоді виникає бажання зробити у звільнених містах хороші українські концерти й маю надію, що така нагода випаде найближчим часом.