— Все, що потрібно жінці, яка приїхала до Польщі з України та шукає роботу, — заповнити форму на нашому сайті, — розповідає Ірина Скляр. — В анкеті містяться запитання про кваліфікацію, освіту, досвід роботи та навички жінки. Також потрібно залишити контактну інформацію про себе. Опісля наші волонтери зв’яжуться з жінкою.
— Яку саме допомогу вона отримає далі?
— Наші волонтери допомагають жінкам зорієнтуватися в тому, які вакансії їм можуть підійти, які знання для цього треба покращити, як підготуватися до співбесіди, як скласти хороше резюме. Також ми скеровуємо жінок до безкоштовних шкіл, які навчають польської мови.
— Скільки жінок уже звернулися до вас за допомогою?
— Від старту проекту ми отримали 500 заявок від українок. Трохи більше 50 із них вже працевлаштувалися. Інші жінки зараз проходять індивідуальні консультації, курси, співбесіди, оплачуване стажування.
— Скільки рекрутерів у вас задіяно?
— Наразі у нас задіяно 110 рекрутерів, які допомагають жінкам шукати роботу. Ми працюємо з різними фірмами та корпораціями, організовуємо дні відкритих дверей у різних містах Польщі, аби українки могли познайомитися із роботодавцями.
— Які документи потрібні для працевлаштування українки в Польщі?
— Тільки закордонний паспорт, в якому міститься штамп про те, що жінка перетнула кордон після 24 лютого 2022 року.
— Наскільки загалом складно українкам знайти роботу в Польщі?
— Польський ринок праці базується на жорстких вимогах та конкуренції. Найбільша складність із працевлаштуванням українок — у мовному бар’єрі.
— А чи можна влаштуватися на роботу так би мовити терміново? Багатьом грошей бракує вже і зараз…
— Справді, багато жінок не мають часу на навчання, оформлення резюме та співбесіди. В такому випадку їм пропонують фізичну працю, маю на увазі роботу на заводі. Тут поясню: усе виробництво в Польщі автоматизоване, тому робота полягає в тому, щоб контролювати якийсь із процесів.
Також жінки без володіння польською та навіть за відсутності освіти можуть працювати у сфері обслуговування — помічницями кухарів у барах чи ресторанах, помічницями продавців у кав’ярнях, прибиральницями в готелях.
Зараз у мене консультується 45-річна жінка із Дніпра. Вона переїхала до Польщі зі старенькими батьками. За освітою жінка — психологиня та соціальна педагогиня. Утім польської вона не знає. Тож поки що навчається, а паралельно працює у сфері обслуговування, щоб отримувати хоч якісь кошти.
— Чи є вікові обмеження на ринку праці Польщі?
— Ні, головне — не вік, а бажання працювати. Нещодавно я допомагала влаштуватися на роботу 65-річній жінці. Вона приїхала до Польщі сама, усе життя працювала медсестрою в Харкові. Польської та англійської вона не знає. Утім жінка була дуже наполеглива у своєму бажанні знайти роботу. І ми натрапили на непоганий варіант. Зараз пані Ольга працює медсестрою в будинку опіки (геріатричному пансіонаті).